Доброго дня, пане Романе!

Нарешті я здибався з Вами. Шукав кілька місяців. Бо в хорі славослів’я генію, класику, совісті, укрТолстому й Шевченкові-2 Ваш голос був майже єдиним чесним.

Я цим класиком ніколи не цікавився. Мої перші вчителі в літературі (Світличний, Сверстюк і др) теж ніколи не згадували його. Та ось восени 2008р Оксана Забужко відкрила мені його плагіат в «Кларнетах ніжності» у Н. Суровцової, з її Спогадів. Тому що ми дружили з цією надзвичайною жінкою, яка відбухала свої 30 років, то я вважав своїм псячим обов’язком почати скандал. Посмертні завивання про нього показали, що мова йде про важливіше – постсоцреалістичний стан нашої офіційної культури й низький її етичний та естетичний рівень,  «блатнні» відношення в ній. Побачив окрім краж, суцільної забріханості зв’язок з ГБ, Смершем (це я вивів з його інтерв’ю в Бульварі Гордона) тощо. І раптом прочитав те саме у Вас. Тому й розшукував Вас.

Посилаю більш-менш закінчену свою статтю-памфлет. Там все вияснено

Якщо говорити про плагіат, то в історичних романах він дослівно передавав тексти історичних документів і текстів, не ставлячи лапок.

 Так, я це бігцем відмітив у своїй статті.

Також колишній редактор журналу "Дніпро" Юрій Мушкетик розповів, що коли друкували роман "Шепіт", хтось сказав редактору -- що ви робите, цей же роман уже вийшов у Польщі. І автор там трохи інший.

Так. Я ледве знайшов, який він роман переписав. Нажаль, ні Шепоту, ні польського негідника Яна Герхарда «Łuny w Bieszczadach» (1959р) не читав… І сил вже не маю далі все це читати…  І  часу жаль, бо витратив на нього й славословців майже півроку… Зараз працюю над Тичиною і його падінням. Але ж то був таки геній…

В пору мого студентства (90-і) знаючі люди мовили, же Загребельному пишуть романи талановиті літературні "негри". Хоча, мабуть, не всі були талановиті.

Оце вже нове для мене, як і згадане Вами колись кельнерство… Але не можливо ж спиратися на чутки? Хочеться бити насмерть, фактами й логікою… Тому й про СМЕРШ навів Ваші слова й висновок з Інтерв’ю Гордону. Розповідей про нього знаю чимало. Ось недавно знайшов про паралель «Смерть у Києві» й «Ім’я рози» У. Еко.

Справді, мати стільки суспільних обовязків і видавати по два романи в рік -- немислимо навіть для писальної машини.

Драч і Дзюба намагаються пояснювати це «комбайном». Про негрів я не подумав…

Після відставки з посади голови НСПУ він видав дуже мало. І все воно не має жодної художньої вартості.

Та вже ж старий був…  А за вартостями ранніми (яких не знаю) чується передра…

Якщо у вас виникнуть інші питання, буду радий відповісти.

Питань троє. Які у Вас підстави для кельнерства, Смершу, ГБ, плагіату? У Вас це лапідарно.

Щодо негрів теж… Бо це, як пишуть фахівці, пов’язано з плагіатством…

І нарешті. За моїми розрахунками я розпочинаю цю дискусію в якомусь журналі (Сучасність, Кур’єр Кривбасу чи ще де). Потім десь в Інеті, на різних блогах (копірайту не буде). А потім включаються інші. Щоб не дати це заглушити, а перевести в серйозну дискусію про стан нашої культури й бастіони офіціозу.

Є ще одна наша укрхвороба. Груповщина, особисті сварки. Слава Богу, я не письменник. І думаю, що незалежно від груп і уподобань ця тема важлива всім чесним, боліючим за Україну…

Розмова про суцільні плагіати у всіх сферах вже розгортається, хоч і мляво. Чи Ви б згодилися взяти в цьому участь?

На все добре, Ваш Леонід 10 листопада 09р

прикріплено файл "Marodery1.doc"скачати >>