Літературний форум
Борис Тарасюк:
«Я відчуваю гордість за Ющенка»
Під час онлайн-конференції, яка відбулася на ForUm’і 27 жовтня, міністр закордонних справ України Борис Тарасюк заявив, що зовнішня політика України має бути ні «прозахідною» ні «просхідною», а «має базуватися на національних інтересах України».
Крім того, відповідаючи на питання читачів ForUm’у, він відзначив, що Україна повинна інтегруватися до об'єднаної Європи і дотримуватися при цьому добросусідських відносини з Росією і США, іншими, але перш за все сусідніми країнами.
Зі вступом України до НАТО, наша країна, на думку глави МЗС, стане членом колективної безпеки і таким чином об'єктивно скоротяться загальні витрати на оборону. Перехід на стандарти НАТО у сфері озброєння має істотно розширити можливості і ринки збуту продукції українського ВПК, а це десятки і сотні тисяч людей.
Також після вступу в НАТО Україна зможе брати безпосередню участь у процесах прийняття рішень щодо безпеки на континенті.
Даша: Борис Иванович, стоит ли Украине по-прежнему держать курс на многовекторную внешнюю политику или уже пора определиться?
Борис Тарасюк: При визначенні пріоритетів зовнішньої політики треба орієнтуватися не на геометрію, а на національні інтереси і геополітику. Питання багатовекторності є суто схоластичним і не визначає пріоритетів зовнішньої політики. Зовнішня політика України має бути ні "прозахідною", ні "просхідною", а базуватися на національних інтересах України. Якщо національні економічні інтереси знаходяться в Латинській Америці, або в Австралії, то ми повинні розвивати взаємини з цими країнами. Якщо українська промисловість вимагає сировини, що знаходиться далеко за межами нашого континенту, то завдання зовнішньої політики полягає в забезпеченні цих інтересів.
Президент України Віктор Ющенко визначив наступні пріоритети зовнішньої політики України. Це інтеграція до ЄС, стратегічне партнерство з РФ і США, іншими, перш за все сусідніми, країнами.
Роман: Борис Іванович! Как ответ на предыдущий вопрос о многовекторной политике, считаю, что Украине она не только выгодна, но и "объективно-вынуждена", однако, это ведь не означает катание на качелях, нужно знать меру в проявлении симпатий и недовольств. А балансирование на основе регулирования конфронтации с Россией и заискивания перед Западом стратегически неверно. А за этот год мы не слишком ли увлеклись этим?
Борис Тарасюк: В даному запитанні міститься твердження, з яким не можна погодитись. Немає підстав говорити про конфронтацію з РФ та "загравання" із Заходом. З історії наших взаємин з РФ можна навести періоди дуже гострих взаємин, особливо 1992-1993 років. Жодного порівняння між цим періодом і декількома місяцями цього року немає. Запитання містить помилкову тезу типу "або Росія, або Захід". Відповідь: інтеграція в об'єднану Європу та дружні добросусідські взаємовигідні відносини з Росією.
Тату: Чи ви бачите якійсь сенс у безкінечних поїздках пана Ющенка по усіх усюдах? Дякую
Борис Тарасюк: Перемога демократії в Україні викликала значний інтерес до нашої держави скрізь у світі, в тому числі і серед населення недемократичних країн. На Україну світ дивився із захопленням, а інші із надією. Цей інтерес не можна було реалізувати без людини, яка стала уособленням перемоги української демократії - перед Віктором Ющенком. Кількість запрошень нашого Президента перевищувала кількість днів у році, і цей попит і інтерес треба було задовольнити. Таким чином зросла не лише кількість і значно розширилась географія поїздок нового Президента України, але й збільшилася кількість глав держав і урядів інших країн, що відвідували Україну на запрошення Президента Ющенка.
Як людина, яка супроводжувала нашого Президента під час його закордонних візитів, вперше за більше ніж 30 років своєї дипломатичної служби, я відчував гордість за нашого Президента, за наш народ, за нашу державу. Атмосферу прийому Віктора Ющенка в столицях світу можна хіба що порівняти з оваціями на Олімпійських іграх. Кожен візит Президента супроводжувався досягненнями конкретних домовленостей, що мають як короткострокову, так і довгострокову дію.
Борис Тарасюк: Я відповім на всі запитання, що стосуються НАТО.
1. Конституція України не містить заборони участі України у будь-якій системі колективної безпеки. Нейтральний статус не визначений Конституцією України. Верховна Рада України обирається всіма громадянами України і вона є єдиним законодавчим органом держави. В листопаді 2002 року Верховна Рада переважною більшістю голосів (263 голоси)вперше підтримала вступ України до НАТО. Раніше, 23 травня 2002 року РНБОУ визначило вступ до НАТО, як кінцеву мету наших взаємин з Альянсом. Якщо я не помиляюся, главою Адміністрації Президента на той час був Віктор Медведчук, і це була офіційна позиція. Щось я не чув тоді закликів з його боку про проведення референдуму щодо вступу до НАТО. Отже, про право законодавчого органу ми розібралися. Президенту право говорити про вступ до НАТО надав народ України, який уповноважив Президента говорити від його імені.
2. Сприйняття членства в НАТО України є невисоким (близько 30%)і це є факт. Давайте поставимо запитання: чому це відбувається? По-перше, живучі антинатівські стереотипи радянських часів, по-друге - попередня влада декларувала вступ до НАТО, як мету, але нічого не робила для того, щоб відповідати високим стандартам, перш за все в галузі демократії.В усіх країнах, що успішно подолали шлях до вступу доЄС був консенсус серед політичних еліт щодо пріоритетності вступу як до НАТО, так і до ЄС.
Більше 60% українців відчувають брак інформації щодо НАТО і більше 80% вважають, що таку інформацію вони отримують з загальнонаціональних каналів телебачення. Це говорить про те, що попередня влада декларувала курс на членство, а інформаційно позбавляла українських громадян об'єктивної інформації про Альянс і взаємини Україна-НАТО. За часів Кучми розроблялися і схвалювалися амбіційні державні програми інформування населення про НАТО, а на практиці нічого не робилося.
3. Із вступом України до НАТО, Україна стане членом колективної безпеки і об'єктивно скоротяться загальні витрати на оборону. Перехід на стандарти НАТО у сфері озброєнь має суттєво розширити можливості і ринки збуту продукції українського ВПК, а це десятки й сотні тисяч людей. Україна братиме безпосередню участь у процесах прийняття рішень щодо безпеки на континенті. Покращаться інвестиційні привабливості країни в очах міжнародного інвестора, який вбачатиме у членстві в НАТО один із суттєвих факторів стабільності. Наприклад, зі вступом до НАТО прямі іноземні інвестиції збільшилися на 141% в Румунії, у 2-3 рази збільшилася кількість інвестицій у Чехії та Угорщині.
Блок питань щодо Росії.
Президент Ющенко і Уряд питання взаємин із РФ визначають як пріоритетні. Саме цим можна пояснити те, що перший свій візит за кордон Віктор Ющенко здійснив саме до Москви. Так само як і прем'єр-міністр Юрій Єхануров. До речі, його попередниця жодного разу не була в Москві в якості прем'єр-міністра. Рівень товарообігу між Україною і РФ цього року має вражаючу тенденцію до зростання, турбує лише те, що структура цього товарообігу набуває негативного для України характеру - збільшується негативне сальдо не на користь України. Між президентами налагоджені дружні взаємини, вони дуже часто спілкуються по телефону, зараз готується черговий візит Президента Путіна в Україну.
Особисто я маю давні дружні взаємини з моїм колегою Сергієм Лавровим, з якимпознайомились і разом працювали в Нью-Йорку ще на початку 80-х років. Постійно підтримуємо контакти по телефону, останній раз спілкувалися цього тижня, коли обмінювалися думками щодо спільної ініціативи двох президентів. За декілька місяців нам вдалося реалізувати ініціативу президентів щодо створення нового механізму співпраці у виглядіМіждержавної комісії "Ющенко - Путін". Обидвапрезиденти підписали регламент діяльності Комісії, зараз триває підготовка до перших засідань комітетів і підкомітетів Комісії. Зроблено інвентаризацію проблемних питань порядку денного і погоджено План співробітництва на 2005-2006 роки. Наразі триває підготовка до візиту глави Уряду в Україну.
Ми свідомі своєї відповідальності за розвитоквзаємин Україна - РФ, адже вони визначають мир і стабільність не лише між нашими народами, а й в Європі в цілому. Росія є нашим стратегічним партнером чим і визначається наш інтерес. Нас пов'язують не лише економічні інтереси, спільна історія, а й мільйони людських доль, тому на політичних елітах обох країн лежить відповідальність за позитивну атмосферу наших взаємин. В Україні немає будь-яких впливових політичних сил, які б виступали проти конструктивного розвитку українсько-російських взаємин. На жаль його не можна сказати про наших партнерів. Згадаймо хоча б необ'єктивні заявиросійської Думита деяких окремих політиків.
За роки незалежності нам вдалося розв'язати чимало проблем, в тому числі безпрецедентних за своїм характером і масштабами (доля третього ядерного потенціалу у світі, Чорноморський флот, делімітація кордону на Суходолі і таке інше). В той же час поки що не вдається досягти згоди у питаннях делімітації морських просторів в Азовському і Чорному морях та Керченській протоці.
Щодо останнього, Україна має незаперечні докази щодо існування адміністративного кордону між Україною і Росією з 1941 року. Відомо, що після розпаду Радянського Союзу адміністративні кордони між колишніми республіками булим визнані державними кордонами. На жаль, російська сторона останнім часом ставить під сумнів цю реальність. Питання паромної переправи і мосту між Кримом і Краснодарським Краєм не належить до сфери компетенції МЗС.
Щодо особистісного фактору. Я не звертаю уваги на "ярлики".Завжди, як і будь-який дипломат будь-якої країни працював і працюю на захист національних інтересів своєї держави і свого народу. Це було і є для мене понад усе.Відкидаю будь-які закиди щодо "упередженості". Наведу аргументи: моя мама - етнічна росіянка,з російської глибинки - з Красноярського краю, яка добровольцем пішла на фронт, де зустріла мого батька з Житомирщини, разом дійшли до Берліна і з того часу наша родина жила і живе в Україні. Моє дитинство формувалося під впливом розповідей мами, спілкування з родичами з усієї Росії. З колиски в мені виховувалася шана до Росії, до росіян, отже будь-які закиди на цю тему я відкидаю.
Відповідь на запитання щодо Польщі.
Польща для України є сусідом і стратегічним партнером. Подекуди наше минуле засмучує стосунки між нашими народами і сьогодні. З огляду на це, історики повинні досліджувати минуле, а політики і народи повинні робити висновки і думати про майбутнє.
Щодо конкретики українсько-польських взаємин.
Можу назвати в кожній сфері наших взаємин цілу низко конкретних проектів. Наприклад, Одеса-Броди-Гданськ, Гута Ченстохова, економічні форуми, передача досвіду європейської інтеграції, щорічні зустрічі керівників місцевих органів влади, подальший розвиток Європейського колегіуму українських та польських університетів тощо.
Щодо ряду питаньдвосторонніх відносин.
Острів Зміїний. Питання статусу не існує - він належить Україні. Продовжуються переговори з Румунією щодо делімітації Континентального шельфу між нашими країнами з урахуванням належності острова Україні.
Вчитисятому, як заганяти країну в ізоляцію, не вбачаю за доцільне. Оскільки нова влада в Україні виникла на грунті перемоги демократії, народу, то і зовнішня політика не могла не врахувати демократичних цінностей, як своєї основи. Як і будь-яка інша демократична країна, Україна приєднується до демократичної спільноти, як в рамках ООН, Ради Європи, ОБСЄ, питаннях дотримання міжнародних зобов'язань і міжнародних стандартів в галузі демократії і прав людини. Саме цим і пояснюється наша позиція щодо Куби і Бєларусі, оскільки саме ці питання стоять на порядку денному в ООН. В той же час така принципова позиція не заважає нам сприяти зняттю проблемних питань у взаєминах Бєларусі з Польщею. Крім того, нам вдалось домовитись про зміцнення співпраці в багатьох сферах на тристоронньому рівні.
Питання щодо Іраку.
Виведення українського контингенту з Іраку продовжується згідно з графіком і планується завершити до кінця цього року.
Питання щодо США.
Сполучені Штати є стратегічним партнером України. Період втрати довіри між двома країнами після Помаранчевої революції позаду. Сьогодні взаємини між двома країнами будуються на засадах квітневої заяви президентів Ющенко і Буша «Порядок денний для нового століття».
Призначення посла є складною процедурою, яка включає внутрішній і зовнішній елементи. До завершення цієї процедури - отриманняагреману - не можливо оприлюднити прізвище кандидата.
Влаштування на роботу в систему МЗС здійснюється прозоро на конкурсній основі. Умови працевлаштування та інформація щодо вакантних посад в системі МЗС знаходяться на офіційному сайті МЗС www.mfa.gov.ua
Прозорість і конкурсні засади виключають упередженість, кумівство, особисту відданість чи виняткову регіональну приналежність. Зараз процедуру затвердження проходять кандидатури послів у майже 20 країнах світу. Впродовж жовтня-листопада їхні прізвища будуть названі. Принагідно можу назвати факти, коли не призначалися посли в ключових країнах роками.
Щодо мови спілкування в МЗС.
Згідно з Конституцією і Законом "Про мови", державною мовою в Україні є українська, отже всі державні службовці повинні володіти і користуватися державною мовою. В Німеччині, Франції, Росії, або Великобританії інше викликало би великий подив.
Захист українських громадян за кордоном є пріоритетом діяльності зовнішньополітичного відомства і закордонних установ. Цим займаються консульські установи у більше ніж 80-ти країнах світу. В цьому році в МЗС створено Центр допомоги українським громадянам за кордоном, регіональні центри в нашій країні таза кордоном. Цього тижня було підписано угоду з Міжнародною організацією міграції, завдяки чому залучаються експертна і фінансова допомога цієї організації жертвам торгівлі людьми, в тому числі українським громадянам. До кінця року планується створити центр допомоги українським перевізникам, які потерпають від необгрунтованих затримань на кордонах.
Укладені двосторонні угоди щодо захисту прав тимчасових працівників з України з 19 країнами світу, триває переговорний процес щодо укладання таких угод ще з 11 країнами світу. За даними консульських установ за кордоном, на обліку наразі перебуває більше 392 тис. громадян України. Точну кількість громадян України, що перебувають за кордоном, встановити не можливо. За неофіційними даними, вона становить від 3-х до 7-ми млн. осіб.
Демонструючи відкритість, Україна скасувала в'їзні візи щодо громадян країн ЄС, США, Канади, Японії і Швейцарії. В результаті кількість громадян цих країн, що відвідали Україну, збільшилася вдва рази, а це означає збільшення попиту на готелі, ресторани та туристичну індустрію, що тягне за собою збільшення надходжень до бюджету, а відтак і видатків на соціальні програми. Вже сьогодні ми можемо говорити про заходи у відповідь з боку наших партнерів. Так, українським громадянам почали видавати безкоштовні візи для відвідання Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Литви, Латвії та Естонії. Сполучені Штати значно зменшили вартість віз для українських громадян, а в перспективі видаватимуться багаторазові візи до 10-ти років. В Європейському Союзі завершується процедура затвердження мандату на переговори з Україною щодо лібералізації візового режиму. До саміту Україна-ЄС (1 грудня цього року) ці переговори розпочнуться. На завершальному етапі знаходяться переговори з ЄС та РФ щодо реадмісії.
Останніми днями відбуваються інтенсивні переговори власників і страхової компанії судна "Панагія" з піратами, що утримують біля берегів Сомалі в якості заручників екіпаж у складі 22-х громадян України. Вирішення справи ускладнюється відсутністю дієвої влади у Сомалі.
МЗС задіяло всі свої можливості, а також можливості міжнародних структур по боротьбі з піратством та уряди декількох дружніх країн. Екіпажзабезпечений всімнеобхідним. Справа є надзвичайно делікатною і не передбачає невиважених заяв і дій.
Щодо діяльності Президента і Уряду, про свободу слова.
Президент Віктор Ющенко повернув довіру до України і уособлює надію української нації на справедливу і чесну владу. Своєю діяльністю він спрямовує українську владу на зміну сутності урядування: влада має служити народу, а не навпаки, як це було в минулому. На посаді Президента Віктор Ющенко продемонстрував кращі риси лідера світового масштабу. "Помаранчева команда", яка довела свій успіх під час революції не зовсім впоралася з функціями ефективної влади. Особисті амбіції, взаємопоборювання і звинувачення разом з прорахунками в економічній сфері поставили на порядок денний оновлення команди. Це був болючий, але неминучий крок, до якого вдався Президент Ющенко. Той спосіб, в який відбулася зміна уряду і команди, засвідчив, що демократія в Україні таки укорінилася, а Президент продемонстрував переконливі риси лідера нації.
Новий Уряд здійснює свою діяльність на чолі з Прем'єром Єхануровим, здійснює свою діяльність прагматично, без зайвих піар-компаній. Свобода слова і діяльності ЗМІ є не лише реальністю в Україні після "Помаранчевої революції", а й визнанням за кордоном.
Я не виключаю відзначення річниці "Помаранчевої революції" там, де і починав, зі своїми соратниками на Майдані але більше волів би сконцентрувати свою увагу і зусилля на конкретних діях заради реалізації ідеалів Майдану.
Про себе.
Освіту здобув в Україні на факультеті міжнародних відносин і міжнародного права КДУ. Після завершення в 1975 році був запрошений на роботи до МЗС, де пройшов шлях від найнижчої посади аташе до міністра. Для мене, як і для моїх попередників, Геннадія Удовенка, Анатолія Зленка, шлях до верхівки української дипломатії лежав через активну роботу в інтересах України в рамках ООН та інших міжнародних організацій. Для всіх нас відновлення державної незалежності Україні було довгоочікуваною мрією. Саме незалежність України дала можливість досвідченим українським дипломатам розкрити свій талант. На початках державної незалежності України, з усіх державних структур МЗС було найбільше готовим до відстоювання інтересів своєї держави. Тож не дивно, що за оцінкою експертів в перше десятиріччя державної незалежності України сфера зовнішньої політики була найбільш успішною. Особисто за посадами ніколи не бігав, а працював заради інтересів держави. Своїх поглядів не міняв, тому що інтереси держави були іє понад усе. Як професіонал, щасливий, що був причетний як до вироблення основних засад зовнішньої політики України, так і до основних зовнішньополітичних успіхів.
Робота поглинає майже увесь час, а відтак на дозвілля майже не залишає часу, проте полюбляю рибалити, грати в теніс (малий і великий). Поглинення роботою, проте, не завадило нам з дружиною виростити двох дочок, сина. Маємо онука, а нещодавно і другого...
Дякую всім за цікаві запитання. До наступних зустрічей.
27 жовтня 2005 р.
ForUm
ForUm
