|
Владислав Каськів: Кличко залишиться у великій політиці. Він має очолити "Пору"
Голова політради блоку "Пора"-ПРП заявляє про розпад союзу двох партій, бере всю відповідальність за поразку на виборах на себе й складає повноваження партійного лідера.
Поразка блоку "Пора"-ПРП на парламентських виборах хоч і не стала таким шоком, як "прольот" партійців Литвина, проте для багатьох була досить несподіваною i дуже неприємною. Інтелектуальному виборцеві вельми імпонувала велика кількість молодих людей, зібраних під одним прапором і ще не "зіпсованих" владою. Але в активі "Пори"-ПРП у підсумку лише 1,5 відсотка замість очікуваних трьох. І цей результат став нокдауном для Віталія Кличка, який прийшов із великого боксу у велику політику, промінявши пропоноване високе місце у "Нашій Україні" на "соло" у "Порі".
Про причини поразки, про подальшу долю Кличка-політика, про важкий пошук "пористами" свого подальшого місця в українському полiтикумi в інтерв'ю "Україні молодій" розповідає голова політради Громадянської партії "Пора", другий номер у списку блоку Владислав Каськів. Наша розмова відбулася якраз після його візиту до секретаріату Президента.
"Ми маємо довести, що наша сила може бути ефективнішою партією, ніж ті, що пройшли до парламенту"
- Владиславе, що вас занесло на Банкову після виборів? Може, хотіли як позаштатний радник Президента знову щось йому порадити?
- У секретаріаті працює дуже багато людей. І хоча, на жаль, їхня робота несистематизована, вони відіграють важливу роль для країни. Із кількома з них я й зустрічався.
- Після виборів, коли роботи в партії поменшало, не плануєте частіше приходити в секретаріат працювати?
- Треба знати, заради чого йти. Я бачу сенс у роботі на Банковій лише тоді, коли секретаріат буде модифікований під нові завдання Президента згідно з його конституційними повноваженнями і коли СП виконуватиме функції вироблення стратегії державного та політичного розвитку. А зараз там фактично збережена стара кучмівська логіка роботи, яка є неадекватною до нинішніх умов.
- Чи немає у вас відтак бажання скласти повноваження позаштатного радника?
- Ну, ця посада дозволяє завдяки певним зусиллям доносити до Президента різні думки, а також мати вплив на політичний процес. Тому потреби складати повноваження немає. Якщо, звісно, для цього не виникнуть якісь особливі політичні умови, які змусять мене це робити з моральної точки зору.
- Чи після виборів ви вже бачилися з Президентом? Яку думку зараз ви б хотіли йому донести?
- Не бачився і не просив про таку зустріч. Бо зараз займаюся інвентаризацією наших здобутків після виборів і питаннями реформи в партії. Але думаю, що таке прохання до Президента з мого боку скоро буде сформульовано. Адже є кілька концептуальних пропозицій - яким чином зараз має бути сформована програма радикальних реформ.
- Якщо конкретніше, як ви бачите свою подальшу роль "реформатора"?
- Насамперед потрібно розробити і реалізувати реформу самої партії - ідеології, функції, структури. Хочу на базі ГП "Пора" створити повнофункціональну європейську партію. Бо зараз, як ніколи, в Україні визріли умови для формування партії нового покоління, яка має всі шанси через рік-два стати надзвичайно впливовою. Треба використати цей шанс. Зараз у нас є унікальна можливість продемонструвати всім українцям, що ми набагато ефективніша політична сила, ніж деякі парламентські партії.
Я дуже сумно оцінюю перспективи роботи цього парламенту, фракції якого до осені розваляться на групи. Сумніваюся в ефективності нового уряду, в якій формі він би не був створений.
Бо політики зараз об'єднуються в коаліції навколо персон. А треба об'єднуватися на базі спільного плану розвитку країни. А в нас є досить серйозний напрацьований матеріал для формування нашого бачення радикальних реформ, які новому уряду слід здійснити протягом 6-9 місяців. Це невдячна праця, бо вона навряд чи буде реалізована урядом, але ми все одно це й план розробимо і будемо за нього боротися.
- Дехто вважає, що коли партія не є парламентською, то рано чи пізно для неї настане політична смерть...
- Я категоричний противник такого бачення. Політична смерть настає для тих, хто сприймає партію як інструмент забезпечення своїх особистих інтересів. Тому свою подальшу політичну діяльність я пов'язую лише з "Порою". З реформованою "Порою". Яка, до того ж, має чимало фракцій у місцевих органах влади та кількох мерів. Розробимо ефективні моделі муніципального управління й для них.
"Кличко після виборів сказав, що не любить програвати"
- Чи передбачається обов'язкова зміна голови партії? І чи підтримують вас "пористи" у прагненні скласти обов'язки лідера?
- Я однозначно покину цю посаду. І це не буде, як у Медведчука, коли він подаватиме заяви, а партія його буде вмовляти, і зрештою все залишиться без змін. Для мене це не політична гра, а абсолютно відповідальне рішення.
Воно пов'язане з різними обставинами. Об'єктивні: я переконаний, що "Пора" мала всі можливості виграти на виборах. Те, що цього не сталося, це моя вина, бо я є голова політичної сили. Суб'єктивні: моєю відставкою ми запровадимо нові стандарти в політиці, коли політики мають нести відповідальність за свої помилки.
Найближчий часом у нас буде новий керівник партії. Але я з партії не йду, а шукатиму впливове та активне місце в реформованій структурі.
- Ви висловлювали ідею, щоб "Пору" очолив Кличко. Ви йому вже таке пропонували?
- Така моя думка, але ми з Віталієм про це ще не говорили. Офіційну пропозицію має зробити політрада партії.
- Чи контактуєте ви з Кличком після виборчої ночі? Про що тепер розмовляєте?
- Я з ним щодня спілкуюся. Говоримо про моделі участі "Пори" у самоврядуванні в місті Києві та наше ставлення до нової київської влади.
- Як Віталій сприйняв свою політичну поразку?
- Відверто скажу, він сприйняв це мужньо. Сказав, що не любить програвати, але додав: без поразок не буває перемог. Я думаю, що це взагалі має бути нашим гаслом на даний момент.
- Чи відомо вам, що надалі планує робити Віталій у своїй політичній кар'єрі? Після виборів багато жартували, що він повертається в бокс...
- Ну, це були жарти. Вважаю, що Віталій, беззаперечно, займатиметься політикою й надалі, в нього велике політичне майбутнє. Але детальніше про це краще запитати в нього.
- Але він пов'язує своє політичне майбутнє з "Порою"?
- Мені б хотілося, щоб у нас принаймні зберігалися партнерські стосунки. Але рішення приймати має він. На сьогодні можна лише констатувати фізичний розрив учасниць колишнього блоку - "Пори" та партії "Реформи і порядок". А щодо перспектив політичної співпраці - це відкрите питання.
- Один з відомих "пеерпістів", Тарас Стецьків, днями заявив, що якби його у штабі блоку слухали, то "Пора"-ПРП зараз були б у парламенті, а так, за його словами, зовсім у іншому місці. То чи часто сварилися під час виборчої кампанії "пористи" з "пеерпістами"?
- Я б не проводив таку лінію розмежування між ПРП і "Порою". Ідеться про персональну відповідальність керівників компанії. У перемоги завжди є батьки, а поразка - сирота.
"Ми неправильно і штучно позиціонували нашу політичну силу"
- Що все-таки пропонував Стецьків, чого не було враховано під час виборчої кампанії?
- Якщо заглиблюватися в суть проблем, то я з ним солідарний: ми неправильно і штучно позиціонували нашу політичну силу на догоду певним суб'єктивним обставинам. Ми не подавали суть блоку як представника насамперед нового покоління, активно не поширювали ідею, в чому полягає наша відмінність від старих політичних сил, які наші ідеї. Акценту, на жаль, не було. Також не змогли охопити широкий загал виборців. Тут, звісно, відігравав роль і суб'єктивний фактор - починаючи від обмежених ресурсних можливостей і закінчуючи персональними помилками керівництва виборчої кампанії. Робота над висновками триває.
- Чи були винесені комусь із керівництва штабу якісь "вироки" та покарання?
- Для політиків головне покарання - це відсутність права, делегованого людьми, на участь у політиці.
- "Пора" одразу після виборів визнала свою поразку. Але потім заявила, що були фальсифікації. То на скільки сотих чи десятих відсотка "Пора" набрала б більше, якби відбувся перерахунок бюлетенів? І чи правий Віктор Медведчук, коли каже, що після бою руками не махають?
- Я не знаю, скільки забрали в "Пори". І я не впевнений, що за нас проголосували 3 відсотки виборців. Але прошу чітко розставити акценти. Всі наші дії після виборів не визначаються нашим переконанням, нібито ми насправді подолали 3-відсоковий бар'єр, нібито ми перемогли, але перемогу вкрали. Ми лише говоримо, що підрахунок вели дійсно нечесно і були фальсифікації на користь окремих політичних сил.
- Група партійних лідерів, які зараз протестують проти фальсифікацій, заявляє, що фальсифікації відбувалися насамперед на користь БЮТ та Партії регіонів. Ви теж так вважаєте? І чи причетна, на вашу думку, до цього "Наша Україна"?
- Вважаю, що результат "НУ" є адекватний, якщо навіть не занижений. Але я не готовий робити з цього приводу безвідповідальні заяви. Хто фальсифікував, встановити дуже легко - слід перерахувати голоси. Тому депутати з певних фракцій просто мліли від щастя, коли не пройшла постанова про перерахунок.
- Але були ще й результати екзит-полів, які засвідчили здобуття вашим блоком близько 1,5 відсотка голосів ще ввечері 26 березня...
- Ну тоді я вірив, що результати виборів, згідно з підрахунком голосів, у виборчих комісіях таки будуть кращими для нас...
- А коли саме прийшло розуміння, що "Пора" не проходить у парламент?
- Я зрозумів це близько другої-третьої години ночі. Але для мене на той момент уже було головніше, які в нас результати на місцевих виборах і чи зможемо ми отримати реальні місцеві "майданчики". Бо насправді політика робиться в конкретних містах-селах. А якщо ми там лишилися ні з чим, то це б означало дуже сумнівну перспективу "Пори" в майбутньому. На щастя, у нас на місцях таки краща ситуація.
- А яка доля того величезного торта, який мали з'їсти у штабі у виборчу ніч з нагоди перемоги "Пори", але, дізнавшись про поразку, так і доторкнулися?
- Їли його вже на політраді партії. Не дуже солодкий був...
"Посада віце-прем'єра з питань реформування системи влади була б для мене ідеальною"
- Інна Богословська говорила, що, ймовірно, її "Віче" увійде в так звану демократичну опозицію до парламенту. "Пора" не хоче приєднатися?
- (Сміється). Політика не повинна базуватися навколо людей чи подій, наприклад, поразки чи перемоги, - лише навколо бачення спільного сенсу... А чи є сенс створювати опозицію до парламенту? Це смішно. Як можна бути в опозиції до того, чого ти ще не знаєш?
- Владиславе, вище ви говорили про те, що новий уряд буде неефективним, хоч би хто його формував. А чи погодилися б ви на якусь посаду в Кабміні, якби вам запропонували?
- Ми розуміємо, що на критиці, навіть дуже правильній, нам важко буде доводити свою ефективність протягом усього цього періоду до наступних виборів. Тому ми дуже зацікавлені в тому, щоб отримати якусь зону відповідальності, якийсь адміністративний "майданчик", аби довести людям, що нове покоління в політиці на п'ять голів ефективніше за старе. Тому ми будемо робити все для того, щоб отримати таку можливість - показати свою командну відповідальність у рамках якогось окремого секторального напрямку. Нам не важливо, чи це міністерство, чи якийсь регіон. Ми готові взятися за вирішення будь-яких проблем, від енергетичних до екологічних.
Щодо мене особисто, то я маю намір розвивати свою спеціалізацію в напрямі системного державного управління і менеджменту.
- Може, вважаєте, що під вас вартує створити посаду віце-прем'єра з питань реформування системи влади?
- Це було б ідеальним для мене. Але вважаю це малореальним.
- І насамкінець. Який головний висновок ви зробили після виборів?
- Те, що я глобальним чином недооцінив цинізм українських політиків. Найбільше моє розчарування - що люди, які протягом багатьох років правили для мене за моральний авторитет, на превеликий жаль, майже всі зникли. Виявилося, що ступінь цинізму, самодурства, неефективності в українській політиці є значно вищим, ніж я уявляв кілька місяців тому.
- Хто ж найбільші циніки?
- Ті, що найбільше говорять про мораль, прозорість, боротьбу з корупцією і так далі.
- Президент під цю категорію не підпадає?
- Він далі залишається переконаним романтиком і вірить усім. При цьому не готовий самостійно братися за вирішення принципових питань.
Мар'яна П'єцух Газета "Україна молода"
|