* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

Двох 19-річних мешканців Львова завербували російські спецслужби, які видавали себе за співробітників СБУ. Юнаків переконали, що вони беруть участь у спецоперації проти «ворогів України», і доручили підпалити поштове відділення та двері кількох квартир. Це була спроба експлуатувати патріотизм українців та їхню довіру до правоохоронців, щоб використати їх для підривної діяльності.

* * *

Президент Фердинанд Маркос-молодший у вівторок очолив інспекцію майже завершеного мосту Камаланіуган, який з'єднає північно-східну та північно-західну частини провінції Кагаян.

Після завершення будівництва вантовий міст довжиною 1580 метрів з'єднає міста Апаррі та Камаланіуган. Це єдиний міст, що перетинає річку Кагаян у найпівнічнішій частині Кагаяна.

* * *

Кандидат у президенти від партії Гоміньдан (Гоміньдан) Хау Лунбін сьогодні оголосив про свою політику щодо обох боків протоки, заявивши про намір відкрити представництва Гоміньдану в Пекіні та Шанхаї. Речник Ради у справах материкового Китаю Лян Веньцзе заявив, що консультації та обміни між сторонами протоки повинні залишатися офіційними, оскільки це найкращий підхід.

* * *

США зможуть передати Україні лише 20-50 ракет "Томагавк" – цього недостатньо, щоб змінити хід війни, – FT.

«США мають близько 4150 ракет «Томагавк», але зможуть передати Україні лише кілька десятків. Нові закупівлі обмежені», — колишній чиновник Пентагону Марк Канчіан

БЛОГИ
ПРОЗА

ЗА ТРИБУНОЮ

12:18 23.05.2025

ЗА ТРИБУНОЮ

Шановний пане, Голова,

шановна президія, у складі пана Голови,

учасники заходу!

 

Дякую вам за надане слово і можливість виступити з нагальних, негайних питань нашої спільноти. Бо як кажуть у народі, спільнота  -  не босота, все у неї не за поняттями, а по правилах, статутах, порядках, інститутах.

За регламентом на мій виступ відведено 15 астрономічних хвилин, тож одразу попрошу пана Голову покласти клепсидру на бік, щоб шарудінням  піску не збивала мене з високого польоту глибоких думок. А ще заховайте отой дзиґар,  що так бридко тікає, прямо тикає, у вухо штрикає. Не дає доповідати. Дякую. Тепер я чую тільки,  як піднесено-схвильовано  б’ються ваші серця.

На поточному історичному етапі розвитку людства, наша спільнота вдало виконує чи переконливо вдає (непотрібне викреслити). 

Йой, то щось не те, якась чортівня вдало-невдало, вдає-не вдає. А зрозумів!Це дівчата з загального відділу, не останній примірник у теку поклали. Я точно пам’ятаю, як мені редактори доповідь приносили і я оте вдало виконує власноруч викреслив. Що за працівники?! Нічого не можна доручити все самому треба перевіряти, до найпростішого. 

Тож, перепрошую за затримку!

… переконливо вдає потужний вплив на розвиток літературного процесу та формування сучасного художнього смаку українців, невідривно притаманного нашій одвічно-споконвічній спокійно-динамічній культурі.

Посудіть самі, є в Україні спілка композиторів. Опікується композиторами. Є спілка письменників. Турбується, як це видно з назви добробутом письменників. Є спілка художників, ті поготів, стіною стоять за художників, щоб вони не схуднули.

Втім, як вони виконують свої статутні завдання ми всі знаємо. Нам розказувати не треба. Достатньо на нашого пана Бориса подивитися. Худющий до нас із спілки потрапив, тихий мовчазний. Пам’ятаєте? А зараз не так. Бо ми його вишнями трохи відгодували, до слова запрошуємо, уважно слухаємо.Одним словом,  палко хвалимо. Точніше двома словами. Так же ж?! Одне слово на «пе»друге на «хе».

Такі взагалі. Наша спільнота опікується всім: і поетами з поезією, і прозаїками з прозою, і музикантами з фортеп’яно, і співаками з сопрано, і художниками з перспективами, і талановитими, і файними, і живими, і легендарними. Всіма, бо отакі ми незбагненні, всеосяжні, недосяжні, антуражні, далекосяжні, як присяжні.

Бо у нас все для творчих людей. Приходять до нас нові учасники. Ми їх бачимо уперше. За них треба голосувати. А як? Коли такі непересічні таланти, як оце приміром я, імена погано запам’ятовують.

Ну, жіночі ще так сяк, а чоловічі важко.

Добре, що Голова турбується за нас. І як тільки хтось, щось почав читати, то Голова одразу світлинку у Фейсбук тицяє з ім’ям і прізвищем. Причому не одну, а в анфас і у профіль. Щоб зручно, де б не сидів, справа, чи з переду, чи злівавід незнайомого генія, зайшов у Фейсбук і одразу ідентифікував того, за кого голосувати хочеться.

 Бо до того як, без світлин Голови було? Треба голосувати, а з всіх я самого  тільки Одарюка і знаю. Тож вимушено  голосувавза Максима сім разів, але таємно, бо у нас демократія і голосування пряме й засекречене.

А Голова наш, світла голова, теє помітив і світлини нам у поміч дає, дай йому Боже всього, а особливо вишень коктейльних у півлітрових хоча б баночках.Дуже вже багато тих вишень треба.

 Що не тиждень – банка, а це 52 баночки за рік. То у Купідоні збираються раз на два тижні і призове шампанське не кожного разу підганяють. А у нас з вишнями все чітко, без затримок.

Але тут буде моя пропозиція. Попрошу, вас пане Голова, дати доручення секретарю спільноти, Василю Велимчию  занести до протокола окремим контрольним пунктом. До речі, а де пан Василь? Його хтось на засіданні бачив? Він взагалі на роботі буває?!

Тож нам треба вдосконалити систему визначення переможця, тим більш, що з наступного разу вишень буде не 300 грам, а п’ятсот. А це приріст у 1,666 рази або на 66 відсотків. Таких відсотків у лихварів у ломбардах немає. А у нас є. У всіх інфляція, а у нас зростання призового фонду.

Тож передрікаю підвищення конкуренції серед авторів, вибуховепокращення якості текстів, поглиблення тем, збільшення кількості еротичних сцен, пластики, хореографії, відвертості, без порнографії.

 Тому, перше голосування, як завше, таємне, незалежне, демократичне, змагальне, коротше  нетривіальне, як воно і є зараз. Як у двох, або і більше учасників буде однаково високий результат, то вишню треба віддавати тому з них, у кого вишня була раніше.

Дякувати Голові хронологія переможців ведеться у нас чітко і безперервно, як подвійна бухгалтерія у публічному домі на Малій Житомирській.

 А чому це ви посміхаєтесь. Я знаю точно. Нещодавно був. По роботі. Меблі завозив. Журнальний столик, тумбочку під телевізор, книжкові полиці.

Ні, брешу. Згадав. То були ліжка. Але  меблі з бази  всі зараз однакові,  упаковані у картон та плівку. Самим треба збирати за інструкцією. Тож я їм пропонував свої послуги по складанню за окрему плату. Не захотіли. Мовляв самі. Ну і нехай. Впораються. Вони призвичаєні і не з таким  щоденно вожжатися.   На цьому у мене все.

За вашу увагувам гречку в подяку! Творчого злету та до короля – туза й даму до валету. 

Запрошую дожвавого зацікавленого обговорення

Віталій МИРОНЕНКО

Всі статті розділу "ПРОЗА"

afisha

Документація "Літфоруму" Документи Контакти
© Всеукраїнська творча спілка "Літературний форум", 2005 - 2009 р.
Стара версія сайту