Філіпіни зараз у центрі поточних новин у зв’язку з аґресивною морською політикою Китаю.

А до того – клан Маркосів. Зараз Маркос-молодший – демократично обраний президент Філіпін.

А до того був понурий убивця Дуерте.

А до того – Карасон Акіно.

Весела країна: перевороти, стрілянина тощо.

Саме Філіпіни виринають як благодатна земля ув історії утікача з СРСР уплав з круїзного лайнера.

Госе Рисаль – письмак, яйцеголовий, чиє коротке життя знаменувало боротьбу філіппінців за свою незалежність.

Книжка Ігоря Подбєрьозского про Рисаля побачила світ 1985 року у Москві.

Починає він ab ovo – од світа Тимка – 16 березня 1521, коли моряки Магелана прибули на Філіпіни. Магелана закатрупили, але гішпанці закріпилися на сій землі. Правили Філіпінами монахи. Орденів було кілька – домініканки, єзуїти.

Зараз поряд з пам’ятником Магеланові є инший – вождю Лапу-Лапу, кий го закатрупив. Йо.

Після третьої експедиції острови святого Лазаря було названо на честь наслідного принца Філіпа.

Гішпанці крепко закріпилися на Філіпінах у 1565 році.

Найбільший острів Лусон населено таґалами – Госе Рисаль був з сього племени.

«Не применшуючи упливу гішпанців, варто чітко артикулювати, же національна самосвідомість філіппінців не була сформована гішпанцями. Навпаки – вона склалася усупереч їх волі і у боротьбі з ними».

«Небезпечні були не самі виступи, небезпечною була їх реґулярність».

Знаковим стало поустання 1872 року, коли гішпанці стратили трьох ватажків – Ґомеса, Бурґоса а Самору. Їх тепер мають за трьох мучеників під спільною назвою Ґомбурса.

Гішпанці поневажали філіппінців, називаючи їх індіо. Побутував такий гішпанський жарт – іде карабайо, за ним іще один карабайо. Тобто буйвол і філіппінець.

У Гішпанії Кубу і Філіпіни називали  – земля Колумба і земля Магелана. А гішпанський король Карл п’ятий мовив, же Бог мовить по гішпанськи.

19 червня 1861 року у багацькій родині Фернандо Меркадо народився син Госе. Значення прізвища Меркадо – торгівець. Оскільки таких прізвищ багато, то Фернандо дозволили додати ще одне – Рисаль – отава.

Предок Фернандо – китаєць, же 1690 року переселився на Філіпіни, одружився з християнкою і сам вихрестився. Його нащадки (дід і тато Фернандо) були маленькими губернаторами.

Фернандо був мовчуном, а дітей виховував не стільки поучаннями, але своїм особистим прикладом. Освіта – кілька класів школи, де трохи вивчив латину.

Мати Госе Теодора – теж з роду маленьких губернаторів, училася у Манілі, добре знала гішпанську.

Жили вони у Каламбе.

У сім’ї одинадцять дітей – Госе сьомий – двоє синів  і дев’ять доньок.

«Біль у мізинці одчуваєсь усім тілом» -- філіппінська народна приказка.

«Філіпінці можуть пробачити багато що, але неудячність -- ні».

У домі Меркадо – бібліотека у тисячу томів.

Діти опріч рідної таґальської знали і гішпанську мову.

Брат Пасіано старший од Госе на 11 літ. Він учиться у Манілі, входить до Комітету реформаторів. Комітет пов1язаний з Генеральною хунтою реформ, що була створена у Мадриді після гішпанської революції 1868 року.

Го маму Теодору окупаційна адміністрація арештовує і поміщає у тюрму міста Санта-Крус.

Госе їде до Маніли у Атенео на навчання. Се стається через рік після страти трьох – 1872 року. Його одвозить Пасіано, який надалі займатиметься господарством удома, одмовившися од подальшого научання.

Атенео належить єзуїтам.

1877 – вступає до університету святого Томи.

1879 – Рисаль отримує на конкурсі срібне перо.

1880 – Рисаль отримує першість у конкурсі на ознаменування Сервантеса за п’єсу РАДА БОГІВ. Се нечувано – таґанець обходить самих гішпанців.

Закінчує Центральний університет у Мадриді.

Виголошує промову на честь філіппінських малярів.

Політична діяльність у еміґрантських колах.

Флібустьєри – неґативне назвисько для освічених філіппінців після повстання 1872 року.

Політично філіппінці проходять довгу дорогу до світогляду незалежности – од боротьби за рівні права з гішпанцями у мамі-Гішпанії до повної незалежности.

Так само і Госе Рисаль.

Рисаль їде до Европи – учитися на офтальмолога і написати перший філіппінський художній роман. Франція, Німеччина.

Роман  РАКОВА ПУХЛИНА.

Повернення додому. Політичні тарапати. Утеча.

Мандри. Японія. Англія. Франція. Бельгія. Гішпанія.

Видає працю Морґі зі своїм коментарем.

Другий роман ПОВСТАННЯ.

Політична боротьба усередині філіпінської діаспори. Програш за лідерство.

Повернення домів – на вірну загибель.

«Складається ураження, же не гішпанець володіє честю, а честь -- гішпанцем».

«для Рисаля нація – се передусім спільнота людей, об’єднаних самосвідомістю».

Гішпанці руйнують добробут дому Меркато, висилають родину пріч.

Висилають і самого Госе Рисаля – у Дапитан на острові Манданао.

Госе Рисаля гішпанці розстріляли у Манілі  о сьомій годині три хвилини 30 грудня ‘1896 року. «Філіпіни утратили свого видатного сина. Гішпанія утратила Філіпіни назавше».

 Йому було 35 літ.

Які уроки сього короткого, буремного, творчого життя?

Використати імперську культуру для просування своєї національної самости.

Бути у своїй нації а пребути у ній на віки вічні.

Оддати життя за націю.

Українці нич не тямлять ні про Філіпіни, ні про Госе Рисаля. Го творів нема в українських перекладах.

А шкода.