Тетяна Череп-Пероганич воліє бути безконфліктною у суспільстві суцільних конфліктів. Се її свідомий вибір як мисткині.

Вона себе самохарактеризує як письменниця, журналістка, громадська діячка а волонтерка.

Членкиня трьох творчих спілок: письмаків, журналістів а карєзнауців. Ще  варто уступити у спілки театральних діячів (має поставлену на кону п’єсу про Квітку Цісик), кінематоґрафістів ( Борденюк не одмовиться од такої членкині) а той у спілку українських малярів (повістина ж про Катерину Білокур). Жартую.

Повістина МІЙ ЯНГОЛ – КАТЕРИНА БІЛОКУР вийшла коштом київців – платників податків у дітищі Івана Степуріна накладом у триста нещасних примірників.

Що прикро?

1. Малий наклад.
2. Назва твору – Білокур притягнуто силувано.
3. Авторська глухота: те, що. забагато тещ.
4. Ужиток слова ТАЛАН у значенні ТАЛАНТ, а се не одне і те ж
5. Непоетичне слово назад варто замінити чимось більше поетичним – успак, навспак --  наприклад.
6. Московитське похорони варто замінити на українське похорон.
7. Визначення – для середнього шкільного віку. Зміст – се усе таки міцна підліткова проза.
8. Легке розв’язання конфлікту – не варто сього чинити, бо се наруга над  живими характерами героїв.

Що добре:

1. Є характери героїв: головна героїня, мама, Білокур, хтивий хлопець з віскарем.
2. Є життєдайна канва: конфлікт у сім’ї, узаємини з хлопцем тощо.
3. Чудова а смілива мова героїв.
4. Уміння говорити одверто про одверті речі: сільські можливості творчого розвитку, прокинення жінки у дівчині.

Що треба:

1. Виписати характери героїв: головної героїні, Білокур, мами, хлопця.
2. Ускладнити сюжетну канву, наростити характери художнім м’ясом – деталями, образами, метафорами.
3. Углибити тему тата а його образу.
4. Углибити тему вітчима – чого він такий, у чім причина, як прийшов у її життя тощо.
5. Зробити повноцінний підлітковий роман, який би читався і дорослими.

У Тетяни Череп-Пероганич є і талант для сього, і талан…