1.

 

***

мої чорничні ночі

я плаватиму
коли ти перестанеш дихати

блукатиму лісом там можна блудити твоїми слідами
і думати
що я під водою

починається ніч

а я назбирав тільки літру чорниць на дні твого м.о.р.я.

 

2.

VERDANA

 

чомусь мені зовсім не хочеться бути

бути собою чи твоїм відбитком
бути конспектом у зошиті студентки недбало переписаним минулої ночі

плівкою у твоєму фотоапараті

диском у твоєму плеєрі

чи списаним стержнем в забутій на столі ручці

підносиш руки вгору боїшся що назвуть тебе злодійкою

хочеш вірити що ніхто нічого не помітив

згадуєш вчорашній ліс і пусті балачки

вдома недочитаною лишилася сторінка друга

невже знаєш про мене вже все
згадай її слова

 

чомусь сьогодні не можу бути твоєю телефонною слухавкою залишеною без гудків бути кухонним ножем яким так легко різала хліб

бути медіатором твоєї...
бути зламаним екраном твого телевізора

мене не бачиш можеш тільки чути

 

не хочу
певно так і лишуся другою сторінкою твоєї

книжки

 

3.

* * *

 

відколи птахи почали боятися висоти

люди
стали
нижчими
майже бездітними і безтурботними

поруч із кожним окремо від нас

стеля щоранку посувається вниз

нам непомітно
життя це страждання

 

4.

* * *

 

він
лягає в лічницю

скиглить
кожен перевулок коли його везуть

скрипить кожен шматок тіла по дорозі
туди

кров з носа перетікає на губи лоскоче шию чорніє і засихає на животі

стрілки у різні боки показують куди текти але не куди утікати

 

5.

 

Душі

 

наші душі домовились. я знаю.

моя – спокійна,
з твоєю нарцисичною,
що вони зустрінуться тут, на землі, 10 квітня,
у квартирі на Dworzec Gdański.

а потім будуть вчити одна одну, аж поки не розпрощаються
у безплатному готелі
в торонто.

 

наші душі домовились, що впізнають одна одну за запахом
гарячого молока.

 

впізнали.

ніколи ні з чим цей запах не сплутаю.

ніколи.

 

наші душі домовились,
але я досі не можу прийняти,
що в якийсь момент їм треба розпрощатись – нашим душам.

 

як же ми можемо розпрощатись? ми ж домовились.
ми ж домовились.
вони ж домовились…

 

6.

* * *

не треба плакати

буде краще

 

вода з твого ребра у моєму тілі почуває

себе

святою

 

сльози з твоїх очей у моєму тілі почувають себе зайвими

 

тіло твоє
у моїй безтілесности мертве

 

чекаю відродження зароджуюся передчасно

 

не встигаєш?
то вирви із мого тіла своє ребро

 

7.

* * *

 

хотів здаватися сильним навіть після твоєї правди

зупинявся біля вчорашніх афіш забуваючи назву дня

хотів купити акваріум щоб наснитися рибам

шукав за компасом схід
щоби не бачити як сонце заходить

боявся червоних ламп у порожніх під’їздах

сидіти на лавці,
бо там машини.

мовчати,
бо там слова.

повернути голову вбік, бо там ти.

липкі поцілунки може трохи лицемірно назвалися коханням.

брудна хустинка. сльози тобі нецікаві. не я.

 

то вітер плакав моїми сльозами.

 

8.

* * *

 

щось у тобі змінилося

зовсім не твоє лице на білбордах
міста

не твої паралелі в підручниках
з
геометрії

але твій час що ходить
проти
годинникової стрілки

твої сльози що падають тепер
як дощ доверху

намалювала на стіні моє обличчя і назвала малюнок
тишею

 

9.

 

***

так ти правду кажеш

і я буду колись старим навчуся рахувати пенсію

витягати копієчки з кришталевої свинки

і я колись буду старим
і я колись буду замерзлим під льодом між замерзлими рибами

так ти правду кажеш риби не старіють

на їх циферблатах дві поділки
про початок
і про кінець

як добре
шо я зараз теплий

як добре
шо ти завжди кажеш правду

 

10.

 

***

чотири пальці

можна лишити

щоб потім
не шкодувати

один палець

можна відрубати

щоб врятувати

життя
серцю

 

11.

 

* * *

я переназву усі речі,
яких колись торкалися твої руки

 

 

12.

 

***

лютий на вулиці.

ти кажеш – осінь.

люди на вулиці.

ти кажеш – босі.

 

пізні тумани,
ти кажеш – гарні.
я прошу у тебе води,

але марно.

 

я хочу пити,
а ти кажеш – осінь.

вікно заступивши

своїм волоссям...

 

13.

 

* * *

на картоні напиши
і виріжи не бійся
я майже вижив я летів і не розбився

візьми мене з-під мокрих шин старих машин
і залиши
мене

лиши

я вже один
я біль машин сліди від шин

в моєму тілі
сніги колись були такі як ти

тепер сніги до болю білі

 

14.

я не зможу піти,
я не зможу – прости. я початку не бачу.

ця драма для двох.

 

я не зможу піти,
я не зможу – прости.

чого хоче серце,

того хоче Бог.

 

15.

Ново Каїн (моє. давнє.)

 

Ти дуже легко розчиняєшся у воді, Хоча тебе і не можна купити в аптеці. В ампулах.

Тебе не вживають для ін’єкцій,
але чомусь вважають наркотичним засобом.
Ти не зберігаєшся в захищеному від світла місці, але недоступна для дітей.
Тебе не відпускають без рецепта,
але ти теж маєш побічні дії:

 

Шок,
Слабкість,

Запаморочення.

 

Не забудь винести сміття,

але так, щоб ніхто не бачив.

Вони не знають, що тобі боляче і ти трохи хвора.

дзвінок. двері. розслабся.

 

Подумай, може комусь теж менше болить, коли ти розчиняєшся в його крові.