Після чудового роману ЕТИМОЛОҐІЯ КРОВИ Анни Багряної, нашого літературного почесного консула на Балканах, роман ДИВНА ТАКА ЛЮБОВ  розпочинав читати з осторогою: як буде -- сильніше? Слабше?

Та й таке.

Стиль оповіді  народної казки першій частині роману пасує, другій -- ні. Дратує.

Гарні а повнозвукі образи: "пташка вільнокрила", "вода блищить небесна", "Стугна -- у повінь", "погляд хітливий", гарний звукопис: "кроки прискорив".

Чоловічий еротизм жіночими очима: "спідні хлопчачі стягує, пуцика свого малого одразу ж руками прикриваючи, ніби до нього мені діло яке є", "пуцьку дитячу обома долонями розгублено затуляючи". Жіночий еротизм -- зсередини самої себе: "поцілунок його -- парубка салтанівського найкращого--гарячий -- вологий  -- глибокий... пронизує мене наскрізь...", "І тоді -- він дарує мені -- біль -- першої -- невідчутої -- насолоди. У день народження мого. У день Різдва Христового. Господи -- а тепер відпусти мене -- додому. Доки не заплакала іще. Від того болю", "напруга його чоловіча тіла мого, укотре воскреслого, торкається гаряче".

Чудовий монолог про творчість маляра на сторінці 80. 

Гарний образ Федора Тетянича -- Фрипульї -- і го можна називати прямо, се буде добра про нього пам'ять.

Цікаві сентенції: "Усе буде так, як не бути не може", "бо не треба мені любови".

Пружний а сильний вияв характеру героїні: "маю право -- де і з ким -- і ким -- бути мені", "ідіть звідси -- і жити мені не заважайте більше".

Гарні психологічні шкіци: "ніяковіємо разом", "втома -- на серці".

Неприємні московизми: "не пристало", "приспічило", "я свою участь виконала",  Дід Мороз зі Снігуронькою, "підворітня", "четверть віку".

Побутові недоречности: у винограду нема гілок, у винограду -- лози. А ще -- ґрона альбо китиці, як кому до смаку. "Підстрибуючи щодуху" -- що духу біжать, а підстрибують щонайвище. Лаком не змащують, а покривають. "тролейбус махає нам задніми фарами" -- запевне ж блимає. І не фари то а габаритні вогні. Фари спереду. А відтак і недоречности духовні: "дивні чудеса твої, Господи", а мало би бути -- діла.

Отже, підсумовуючи -- героїня зі своїм характером є -- роману нема. Він розсипається. Його може порятувати значна переробка з прицілом на оповідь про Федора Тетянича.

Але се справа авторки а не моя.