18 червня 2021 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся круглий стіл ВГО «Український клуб» за темою: «Український клуб ­– Літфорум – Діалоги без цензури: 130 років Євгенові Коновальцю». Ведучим заходу був голова правління клубу Роман Кухарук.

Коновалець Євген Михайлович народився 14 червня 1891 року в с. Зашків (Жовківський район Львівської області) –   полковник Армії Української народної республіки, командир Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів.

 Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, студіював у Львівському університеті (правничий факультет), готувався до юридичної праці. Вивчаючи юридичні дисципліни, пройшов ще й повний курс історії України під керівництвом професора Михайла Грушевського.

Помітний вплив на формування  його світогляду мав Дмитро Донцов. Відомо, що останній із групою молодих політичних діячів прибув до Львова, тікаючи від переслідування царського уряду за участь у революції 1905 p. Знайомство із Донцовим сприяло усвідомленню Євгеном необхідності боротьби за самостійну Україну.

У 1914 році Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії, а в наступному році, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Березневої революції, восени 1917 року, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до організування українських Збройних Сил: спочатку куреня Січових Стрільців, а згодом і Корпусу. Моральна сила, високий авторитет, сталева воля Євгена Коновальця виростали з його сильного характеру, націоналістичного світогляду, політичної дії воїна-революціонера. 27-літній офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх збройних сил в Українській Державі. Січові Стрільці разом з ним зберігали культ соборності. Коли виникла потреба переходу на Захід України, де розгорілися бої з польськими озброєними частинами, вони залишились в Києві, вважаючи, що саме в Києві – у столиці – вирішуватиметься доля відновленої Української Держави. 20 липня 1921 р. Коновалець повернувся до Львова і очолив Начальну Команду УВО.

У жовтні 1922 року був змушений покинути Галичину, як виявилось, назавжди, через переслідування польської влади, яка звинувачувала лідера УВО в «диверсійній, терористичній діяльності». З тих пір мешкав в еміграції у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії.

 Євген Коновалець  витворив якісно новий – політично свідомий, активний і жертовний – тип українця-громадянина і сам був його ідеальним уособленням. Його життя – приклад безкомпромісної боротьби до останнього подиху. Як військовий та політик об'єднав навколо ідеї боротьби за Українську самостійну соборну державу сотні тисяч українців.

23 травня 1938 р. Євген Коновалець був убитий у Роттердамі (Нідерланди) в результаті спецоперації. Вбивство виконав Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ). Він зумів увійти в довіру  й передав вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів».

Поховано Євгена Коновальця на цвинтарі Кросвейк. Віддаючи шану, могилу часто відвідують українці, відбуваються урочисті заходи пам'яті за участі українських дипломатів та військовиків.

На батьківщині Коновальця у Зашкові йому встановлено пам’ятник і відкрито музей. Монументи Провіднику встановлено у Моршині та Івано-Франківську. У багатьох містах України є вулиці, названі на честь Євгена Коновальця, та меморіальні дошки.

Зустріч зібрала друзів та прихильників ВГО «Український клуб», серед них приємно було бачити молоді таланти.

Документальний фільм на основі архівних матеріалів про Є. Коновальця, фрагменти інтерв’ю істориків, громадських та політичних діячів розкрили факти про життя великого командира.

 Присутні мали змогу висловити думки щодо життя і творчості Євгена Коновальця, прочитати свої вірші, поговорити про літературні досягнення один одного. Завершив засідання Роман Кухарук, зачитавши власні вірші, та подякувавши усім присутнім, що прийшли і згадали постать Є. Коновальця. 

Інформацію підготувала

 провідний бібліотекар відділу

 соціокультурної діяльності

Гриценко Ю. А