15 листопада 2019 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся круглий стіл ВГО «Український клуб» за темою:«Український клуб – Літфорум – Імена: Олексій Микитенко». Модерував захід Роман Кухарук.

Олексій Васильович Микитенко народився 12 березня 1946 року в с. Бутівці, Хорольського району, Полтавської області — український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України. Саме на Полтавщині і пройшло дитинство, шкільні роки і юність Олексія Васильовича Микитенка. Після закінчення школи деякий час  працював у колгоспі на різних роботах. Пізніше вступив до Харківського політехнічного інституту на факультет автоматики та приладобудування, який закінчив у 1971 році.  

Після здобуття вищої освіти Олексій Микитенко працював інженером-електриком та лаборантом Харківського державного університету ім. О. М.  Горького. Проте, згодом він повернувся на свою малу батьківщину, де спостерігаючи за життям односельчан та переймаючись клопотами сільських  трударів, почав писати оповідання про сільське життя.

У 1977 році Олексій Васильович відвіз свої твори до Києва земляку Борису Комару, українському дитячому письменнику, котрий на той час керував кабінетом молодого автора при Спілці письменників України. Ознайомившись з рукописами  Микитенка, Борис Панасович запропонував перебратися до Києва і займатися письменницькою діяльністю.  Цього ж року письменник взяв участь в обласному літературному конкурсі  «Поетична весна Полтавщини-77», що проходив в м. Кобеляки, і отримав перемогу. Йому була вручена перша премія.

У Києві автор працював кореспондентом молодіжного  журналу «Ранок». Тут же надрукували його перший твір – новелу «В'юни». У 1982 році побачила світ збірка оповідань  письменника «Залізний дощ», видана у  видавництві «Радянський письменник». У 1983 році автор був прийнятий в Спілку письменників України. Продовжував працювати журналістом в  періодичних виданнях  столиці. Паралельно писав та друкував свої оповідання у видавництвах «Дніпро» та «Вітчизна».

З 2006 року Олексій Васильович  перебуває на заслуженому відпочинку, але і до сьогодні займається журналістикою і бере активну участь у громадському житті.

Усі присутні на заході надзвичайно тепло відгукувались про письменника та його творчість. Лунали уривки з оповідань Олексія Микитенка. Гості ділилися враженнями, а сам автор – планами на майбутнє.

Проте, усі зійшлися на думці, що твори Олексія Васильовича треба знати і читати, оскільки цей колодязь мудрості  його оповідань має черпати надзвичайно багато українців.

Закінчилася зустріч фото на згадку. Серед гостей заходу були друзі, прихильники творчості, колеги по Літературному форуму.

Інформацію підготувала

 провідний бібліотекар відділу

 соціокультурної діяльності

Гриценко Ю. А