У 2017 році у Нікополі Наталя Буланова видала свою чергову книжку БЕРЕГ ЖИТТЯ -- нариси з історії Карнаухівки – старожитнього козацького села, що знаходиться поблизу Кам’янського.

Як завжди у автора – се приємна, змістовна а вартісна розповідь про історію одного села – «з дикого каменю» слова авторка вибудовує своєрідний документальний серіял, що рухає дію через події і характери учасників сих подій.

Розпочинає свою оповідь авторка від яйця – себто від початку заселення козаками придніпровського краю. Край приваблював козаків «позадержавною свободою» а також своїми природними багатствами. Ключове слово  -- УХОДИ, з яких усе і почалось.

Козаки-зимівчани звалися сиднями альбо гніздюками, а розпорядження з Січі отримували через гінців-машталірів. «Хочеш бути багатим, не будуй доброї хати, над границею живи, передержія держи» -- народна мудрість.  Козацькі прізвища, що перекочували з професій та податкова система у Козацькій Україні і наповнює оповідь про перший етап – становлення.

НА ЧЕСТЬ СВЯТОЇ ВАРВАРИ. Оповідь про церкву, її становлення та відродження і прихожан, що були «сповненні знемоги сердець і збентеження духу».

ЖИТТЯ СЕЛЯНСЬКОЇ РОДИНИ – старожитній побут українського селянства у деталях.

Внаслідок большевицького перевороту до влади у селі приходить московіт Д. Аляб’єв, який опріч горя нич селянам не приніс.

ШЛЯХ ОТАМАНА МАМАЯ – пристрастна оповідь про повстанського отамана Якова Щирицю. Він був одружений другим шлюбом з двоюрідною сестрою знаного співака Івана Паторжинського.  він був вірним козацьким законам. донос на нього написала перша дружина, що була членом партії большевиків і керувала колгоспом на Черкащині.

Початки колгоспного існування, що принесли голод на село, та боротьба атеїзму проти віри в Бога безжально описані у книзі.

Часи війни для села ознаменувалися боротьбою ОУН з окупантами. З приходом московитів СМЕРШ арештовує усіх оунівців – Варвару Чорноморець, Ганну Штефан, Мотрю Вакерину, Євдокію Горобей, Ольгу Лящевську. По ріжному склалися їхні долі, дехто з націоналізму прийшов до сектантської віри у Бога. Вагомим штрихом до теми віри  є поводження у полоні японців, які не зважаючи на заборону, переступ якої означав вірну смерть, «щоранку виходили молитись на схід сонця».

Німецька окупація та долі селян – завше змістовна а цікава розповідь про конкретне життя конкретної людини. Красномовними а глибокими є слова Петра Зіненка: «еміґрація – се направду довічне ув’язнення».

Хоча фінальні нариси про людей сучасної Карнаухівки і скидаються на дописи до райґазети, усе ж вони так само цікаві. Ну от хоч би доля Наталії Верещак, яка прожила 103 роки завдячуючи щоденному сніданкові: кварта свіжого козиного молока і луста чорного хліба з сіллю. Нам залишилося подякувати авторці за цікаву а змістовну книжку і упевнено мовити – хочемо ще.

А загалом подумалось – от би добре а хороше було, щоб кожне село мало таку про себе книжку.