Осінь коралова, тепла, охряна

Б'ються о брук перестиглі каштани

Падають з гілок  душі

Хоч не святої, а також , розп'ятої

Літом, розбещеним  рутою - м'ятою,

Синіми хвилями, ясними зорями,

Спільними думами, різними долями …

Ти вже не чуєш, я вже й не кричу ,

Я тільки осені тій шепочу…

Квіти сп'янілі, гіркі, запізнілі,  спрагою спалені, мов скам'янілі

Вбиті, наглумлені літніми грозами

Їх розгубили ми , котяться сльози…

Не повернути спекотних тих днів.

Сліз так багато у хмарних дощів.

 

Ніч розчарувань

 

Жіночі ніжки на підборах «шпильках «

Тендітно дзьобають  нічну бруківку…

Мов навздогін коханню пале листя мете плітки, збираючи на низку Розгублена, збентежена ,змарніла ,

Не розумієш, в чому є провина?

Ти з ним хотіла бути одним цілим,

А сталось так, що і не половина…

******************************

Вересень 2018

*** *** *** *** ***

 

Навперегін роки лічильник крутять

Зі зрадами і ворогами квиті

Вже перепрошені гріхи і біди

І заздрощі лихі води не мутять

Життя закручені, складні тиради

Знов бабине запавутинить літо,знетямить,і надасть слушну пораду_-

«Не переймайтесь - просто будьмо жити!»

 

Жовтень 2017р

 

 

***  ***  ***

У буйствах фарб, в парфумах квітів,

Долаючи чужі світи

Іде весна і сонце світить

Я посміхаюсь, бо є- ТИ!

***  ***  ***

ПРИГОДА У МЕТРО

 

Вже й місцем поступаються в метро!?

Невже на мені старості тавро?

Помітні зморшки - носогубки на обличчі

І без високого підбору черевички?

Замість коси-моднява стрижка, мелеровка,

Туніка, джинси І зручні « кроссовки»-

Що ж трапилось? Невже минув мій вік?!

Так міркувала Дама,…

Чоловік, що поступився місцем-посміхнувся.

Діждавсь на ескалаторі-звернувся:»Про що замислились?»

І руку їй подав-«Таку як Ви я все життя чекав!

Тепер заради Вас я ладен жити!

Дозвольте на вечерю запросити!»

***   ***   ***Травень 2018 р

 

 

ТРОЯНДА  І  ВІСЛЮК  (байка)

 

 

Троянда покохала  Віслюка…Таке ії спіткало горе !

Вона його придумала сама,засліплена кохання грою-

Піднесла до небес «героя» - Фортуни витівка така!

За молодих часів він був для неї всім!

Кохання грало, мов ріка бурхлива

Пісень для них співали солов`ї, - росою плакала Троянда соромливо…

Здававсь Троянді він Конем шляхетним,породистим арабським скакуном,

А не безглуздим віслюком упертим,що за любов їі віддячить злом,

Що ж Він? Кохання розтоптав,красу цю неземну спаплюжив,

Свою Троянду зрадив,поміняв –спочатку на одну,а,потім,і на другу.

Вона благала: « Схаменись, я все прощу, я так тебе , єдиний мій , кохаю!»

І краплі сліз, а може,крапельки дощу? З пелюсток ту любов змивали.

Він їй сказав : « Таких троянд росте багато у природі , їх треба пестить, доглядать! Яка з них користь у городі ?»...

А що ж Троянда? Пережила оту страшну й ганебну зиму;

Знов розквіла у квітнику,журбу весняна змила злива…

Багато юних солов, їв своїх пісень їй проспівали ,

Вона ж, зневірена в житті, нікого з них не вшанувала,

Святе порожнім місце не бува!

Чарівний Кіт,гартований в боях,він у житті вже дечого зазнав!,

Готовий розпочати все з нуля – Троянді ніжній присвятив життя!

Їі він пестить,муркотить,плекає, від лютих шкідників оберігає;

В них спільний погляд на життя щасливе , хоча кохання й  не таке бурхливе…

А що ж Віслюк?

Наш «хвацький жеребець» дружиною отримав в нагороду

Свиню – пихи й нечистоти  вінець !

Квітник вона розводить у городі, троянди між картоплею саджає,

А орхідеї – біля клуні , з краю!

Немов кріпак , Віслюк на всю родину «своїх» тепер нахабних поросят –приречений довіку гнути спину за віхоть сіна

І нема шляху назад!

Не варто співчувати Віслюку –Фортуну сам собі обрав таку!

Мораль у байки для чоловіків,замолоду «моторних жеребців»:

Якщо вам «біс в ребро» -міняти жінку-не перетворюйтесь на віслюків!

І для жінок порааду маю я – коли засліплює кохання розум,

Все ж вірші відокремлюйте від прози,

Щоб не лишитись з Віслюком замість Коня !

 

Жовтень 2017 р      *  *  *

 

                                              «А над нашим мостом Мірабо

                                                Дощ іде і сотає із мене розмочену душу

                                                Я не хочу без тебе в Париж»

                                                                                 Р.Кухарук

 

 

 

 

ВІДЛУННЯ

 

Я прочитала його вірш і знати мушу!

Бунтар, а звідки ж лірика така?

Хто ж розпанахав  цю сміливу душу?,

Та і за ким страждала так душа

І захотілося раптово опинитись

На славнозвісному мосту…

Аполлінер  - звелів нам

Втративши  Любов , і далі житии,

Не піддаватись спогадам химер…

Аполлінер сказав, а  я – на кризі

Стою і мокну під сотаючим дощем…

Пробач, друзяко, не була в Парижі –

Та сподіваюсь, що прийдеться ще…

І раптом голос забренів здалека

Міксуючись з льодніючем дощем:

«Я пам`ятаю, як несли лелеки,

У теплий вирій  із далека

Приречену Любов  його,

І загубили десь над мостом Мірабо…

 

Падолист,2018р.

 

***   ***   ***   ***   *** 

                                                                             «…І здійсниться мрія…»Г.Сковорода.

«Сад божествених пісень»

 

                               ВИШИВАНКИ                               

 

 

 

Солов,їним,теплим,росним ранком,

 

Із розплетеними косами в, гаю,

Вишивала мати вишиванки,

Мрію вишиваючи свою.

 

Хрестиком,на щастя і на долю,

Ниточку до ниточки вела,

Ніби з колосків у житнім полі

Кольорову райдугу плела.

 

Вишивала для дітей й онуків

І молила Господа за них,

Щоб їх обминали горе й муки,

Не її шляхом,щоб йшли вони.

Не отим,тернистим,довгим шляхом,

Що калічив ноги об стерню,

Хто не обдирався і не плакав,

Не відчує болю і жалю…

 

Не доводьте свого українства!

Вишиванка- то не мода на костюм!

Наша руна,щастя материнства,

Кров народу,вічний його сум !

 

Бережіть ті вишиванки діти!-

Одягайте на Святі свята,

У ті прекрасні й неповторні миті,

Коли сльози капають з лиця…

 

Сльози радощів і сльози горя-

Візерунок увібрав і тих і й тих-

Більше чорних кольорів і менш червоних

То ж додайте ниточок нових!

 

Спадщину Тарасових малюнків,-

Хату у Вишневому садку

Долю у незбагнених візерунках-

Оберете ви самі яку!

 

Це вже вам їх вишивати діти! Ті вишиванки свої плести

Йти в майбутнє- вільне і відкрите-,

Гордо,впевнено крокуючи  в світи!

 

Вишивала мати вишиванки-

Ниточку до ниточки вела

Ніби солов,їним росним ранком

За Сковородою боса йшла…

 

 

14 жовтня 2018 р.

 

 

            РІЗДВЯНІ ТРОЯНДИ                          Сергію.Вітання .

Різдвяну ніч чекаємо весь рік                        Муз.Сергія Лукшина

І віримо, що здійсняться бажання!                 Слова В.Микитенко

Як із казок,дитячих,світлих мрій

До нас злітає зоряне кохання…

Приспів :Казкова ніч,кружля легкий,сріблясто-білий ніжний сніг

                Як пелюстки троянд-красунь ,весняних,чистих

                 На небесах в казковий вечір цей вінчаються зірки

                 Намистами переплітаючи віки…

 

 

Ще так далеко перший день весни,

Та відчуваю я його у квітах,

Тих,що приніс сьогодні ти мені

Весняним подихом ії зігрітих…

 

 

 

Приспів

 

 

Я збережу зимові квіти ті,

Холодний вітер не завдасть їм згуби

Щаслива ніч у нашому житті!

З Різдвом тебе , і з Новим  Роком, любий !

 

 

 

Січень,2002 рік.

 

 

 

                      КОКЕТКА

 

 

А Ви йдете поруч в мою осінню пору

Ми запізнились з Вами зустріти наш світанок

Цілує неба просінь смарагдова ця осінь

Бурштину мерехтінням засліплює наш сад.

Де яблука червоні- додолу і – в долоні,

Де яблука зелені- надією натхненні…

 

 

Оббила дичку злива,і гола й соромлива,

Розгублена й щаслива- вона шумить гіллям,

І весело і смачно,і,дуже необачно!

Нам з Вами цілуватись,віддавшись почуттям!

Серпень,2018 рік.