Основне завдання, яке було поставлене перед Національною Радою – активна участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я України.

Діяльність Ради сформована у напрямки: 1) аналітична робота, 2) рекомендаційна і 3) організаційно-координуюча.

Ці три складові тісно пов’язані між собою. Основою взаємодії є системний аналіз діяльності всієї охорони здоров'я, в тому числі і майбутніх періодів – мається на увазі - проекти Національних і державних програм, які готуються до прийняття. А на базі аналізу - підготовка пропозицій щодо перспектив та напрямів розвитку та вдосконалення управління системою. В цьому аспекті мова йде про розгляд проектів законів, інших нормативно-правових актів з питань охорони здоров'я.

Щодо рекомендаційної складової - Рада буде розробляти та вносити Президентові України пропозиції, що стосуються ефективної реалізації заходів, спрямованих на боротьбу із соціально небезпечними хворобами, розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості, залучення благодійних і громадських організацій, меценатів, спонсорів до вирішення актуальних проблем у галузі охорони здоров'я/

Стосовно організаційно-координуючого напрямку – тут на Раду покладено обов’язки забезпечення узгодження дій органів державної влади, громадських організацій, підприємств, установ і організацій з питань розвитку системи охорони здоров'я, тобто Рада стане тією інституцією, де виробляється узгоджена позиція і відповідно загальна політика всієї охорони здоров’я. Створення Національної Ради можна розглядати як ще один крок на шляху створення єдиного медичного простору. Сьогодні система охорона здоров’я України є достатньо розрізненою - 13% бюджету системи забирають на себе 14 відомств. Безумовно, немає прогнозів щодо легких рішень і повного взаєморозуміння. Зрозуміло, що є і певний конфлікт інтересів і протилежні точки зору на ті чи інші питання розвитку галузі чи окремих її напрямів. Саме в цих питаннях всім членам Ради потрібно буде відкидаючи власні амбіції і інтереси працювати в єдиному напрямі.

Для здійснення своєї діяльності Рада має певні інструменти, котрі повинні повністю забезпечувати виконання завдань, які стоять перед нею.

Це в першу пергу: право отримувати необхідну інформацію, від міністерств, і відомств, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій. А також запрошувати на свої засідання та заслуховувати інформацію представників міністерств, інших органів виконавчої влади, керівників підприємств, установ та організацій з питань, що належать до її компетенції.

Другий потужний інструмент це право створювати тимчасові робочі та експертні групи, залучати до участі в них працівників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, закладів охорони здоров'я, представників громадських організацій, вчених і фахівців;

Національна Рада бере на себе ще одне зобов’язання - це систематичне інформування ЗМІ і громадськості про свою діяльність і прийняті рішення.

На першому засіданні Ради було обговорено основні питання організаційно-комунікативного характеру, створено 7 експертних груп за наступними напрямками, та обрано їх керівників

- Шевчук С.В. – Нормативно-правове забезпечення системи охорони здоров’я

- Богатирьова Р.В. – Політика у сфері здоров’я

- Пиріг Л.А. – Формування здорового способу життя

- Павлюк В.П. – Участь громадськості у розвитку системи охорони здоров’я

- Матвійчик В.М. – Фінансування галузі охорони здоров’я

- Вороненко Ю.В. – Освіта та кадрові ресурси галузі охорони здоров’я

- Москаленко В.Ф. – Організація медичного обслуговування населення.

Завершуючи засідання, Юрій Поляченко зазначив: «Сьогодні знаковий день - відбулось перше, я б назвав його організаційне, засідання Національної ради. Ми визначили основні принципи роботи Національної ради та відповідних за напрямки осіб. Особливо приємним є те, що всі присутні члени Національної ради, а це – народні депутати, представники Національної та Медичної академій наук України, громадських організацій, медичної освіти та науки – висловили великий інтерес до роботи Національної ради і висловили свою готовність до консолідації та співпраці».