Питання заготівлі донорської крові, її переробки, інфекційної безпеки, контролю якості крові, що переливається хворому становлять національну безпеку держави. Для самозабезпечення високоякісними і безпечними препаратами крові буде створена індустрія переробки плазми крові.

МОЗ, на виконання Указу Президента України та доручення Кабінету Міністрів України щодо вирішення питань, пов’язаних з будівництвом заводу з фракціонування плазми крові, створив робочу групу із залученням представників Академії медичних наук України, Мінфіну, Мінекономіки, МЗС і Мін’юсту, яка розробляє технічне завдання для проведення конкурсу на кращий проект заводу з фракціонування плазми та реформування Служби крові.

Реформування Служби крові в національну систему, яка б відповідала вимогам часу, гарантувала безпеку реципієнтам, забезпечувала у повному обсязі всією номенклатурою компонентів і препаратів крові – першочергове стратегічне завдання. Служба забезпечує надання трансфузійної допомоги в мирний час і при надзвичайних ситуаціях і є однієї з найважливіших складових частин вітчизняної системи охорони здоров'я.

МОЗ визначило основними функціями подальшої діяльності Служби крові гарантування безпеки донорської крові та її компонентів і вирішення питань стратегічного і оперативного запасу компонентів та препаратів крові. Для керівництва і координації діяльності системи крові буде створено єдиний центр служби крові.

Вимогою часу є адаптація галузі до європейського рівня. Стандартизація процесів заготівлі та переробки крові повинна відповідати двом принципам ВООЗ: якість і безпека препаратів. Створення біологічного простору з Європейським Союзом передбачає: 1) гармонізацію нормативної бази; 2) створення корпусу договірних донорів.

Поки-що Україна змушена постійно здійснювати закупівлі дорогих препаратів крові за кордоном. Тому особливе значенння надається будівництву заводу з фракціонування плазми, з технологіями повного циклу переробки плазми, системи збереження і транспортування сировини та ін.

Робоча група, узгодила перелік конкурсних завдань, в яких основна увага звертається на комплексність вирішення проблем Служби крові. Затверджено склад конкурсної комісії.

Конкурс на кращий проект заводу з фракціонування плазми та реформування Служби крові України буде оголошено найближчим часом.

Інформація:

• Сьогодні Служба крові України - це мережа установ (центри служби крові, станції переливання крові) і підрозділів (відділення, лікарень, що заготовляють кров), які забезпечують якість засобів для трансфузійної терапії. У системі Служби крові функціонує 62 станції переливання крові (з них 24 обласних, 1 республіканська та 37 міських), 500 відділень переливань крові; заготовляють кров та її компоненти у 50 лікарнях.

• У 2005 р. в Службі крові України зареєстровано 875932,0 крово- і плазмодач. Заготовлено 300932 літрів цільної крові, виготовлено плазми 179884 літрів. На одного жителя України заготовлено 8,5мл цільної крові (рекомендації ВООЗ: потреба на одного жителя 12-15 мл крові на рік).

• Кількість донорів у 2005 р.: всього - 678451 чол., з них активних – 36684 чол., донори резерву – 15991 чол.

• Укомплектованість кадрами в закладах Служби крові України: лікарями – на 94,9%, середнім медичним персоналом – на 91%.

• За останні десятиліття відбувся переворот у розумінні задач трансфузіології, пов'язаних з усвідомленням ризику переливання крові та її компонентів, з одного боку, і необхідністю їхнього переливання для надання допомоги пацієнтам, з іншої. Здійснений перехід на компонентну терапію, цільна кров практично перестала використовуватися в клінічній практиці. Потреба в компонентах крові не пропорційна їхньому вмістові в крові і змінюється зі змінами протоколів ведення хворих. В умовах сучасної хірургії знижується потреба в еритроцитах, але зростає потреба у свіжозамороженій плазмі. В онкогематології та при гострій променевій хворобі терапія неможлива без використання великої кількості тромбоцитної маси. Подальший розвиток трансфузіології пов'язаний з поступовим переходом від гемокомпонентної терапії до переважного використання в клінічній практиці препаратів крові, у тому числі, геноінженерних.

  Прес-служба МОЗ