Круглий стіл

«Творча спадщина Памфіла Юркевича: філософія серця і справедливості»

21 вересня 2018 року в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого відбувся круглий стіл ВГО «Український клуб» за темою: «Творча спадщина Памфіла Юркевича: філософія серця і справедливості». Ведучий заходу – голова правління Роман Кухарук.

Доповідачем на заході виступив Анатолій Горовий, який розповів про Памфіла Юркевича, його життєвий та творчий шлях.

Памфіл Данилович Юркевич (16 (28) лютого 1826, Ліпляве — 4 жовтня 1874) – найвизначніший український філософ минулого століття. Отримав прекрасне виховання  від батьків,  навчався  на відмінно у Полтавській гімназії. У 1851 р. призначений  керівником  з філософських наук,  а  з 1852 р. здобув  ступінь магістра. Пізніше  його було запрошено очолювати  філософську кафедру  при Московському університеті.  Займався викладацькою діяльністю  у вчительській   семінарії  при військовому відомстві, особливо  такими спеціальними  науковими дисциплінами як педагогіка.  З 1869 – 1873 р. – очолював посаду декана  історико – філософського факультету.

Написав низку праць, які  до сьогоднішнього  часу зберігаються  у  так званих  «Трудах Київської Духовної Семінарії», в інших виданнях:  «Ідея»,  «Матеріалізм та завдання  філософії»; основний його філософський труд  «Серце  та його важливість  у духовному житті людини за вченням слова Божого» , «Докази Божого буття»; «З науки про людський дух» та інші. Переважно ці праці датуються 1857 – 1866 роками.  Серед  праць в галузі педагогіки, найбільш  помітнішими є: «Читання про виховання», «Курс загальної  педагогіки з додатками ».

Основні засади «філософії серця» Юркевич виклав у праці «Серце і його значення в духовному житті людини за вченням слова Божого», де розгортається цілісна філософсько-антропологічна концепція про серце як визначальну основу фізичного та духовного життя людини. Юркевич пропонує досить оригінальний і не типовий для його епохи погляд на людину як на конкретну індивідуальність, котрий аж ніяк не вписувався ні в матеріалістичні, ні в ідеалістичні антропологічні теорії того часу.

Серце в філософії Юркевича – це скарбник і носій усіх тілесних сил людини; центр душевного й духовного життя людини; центр усіх пізнавальних дій душі; центр морального життя людини, скрижаль, на якому викарбуваний природний моральний закон.

В організації заходу взяли участь: Український клуб, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Літературний форум, журнал «Слово і дія», Український парламентський клуб «Нація».

Інформацію підготувала

 провідний бібліотекар відділу

 соціокультурної діяльності

Гриценко Ю. А.

У роботі круглого столу участь взяли також Юлія Гриценко, співробітниця бібліотеки, Костянтин Корчемний та Володимир Грицак.

Після круглого столу його учасники відвідали Голосієвську осінь у музеї Максима Рильського. Там виступили учасники Літфоруму Анатолій Горовий, Роман Кухарук,   Серґо Сокольник, Юлія Григорук, Надія Чорноморець та Костянтин Корчемний.

Представники  музею Максима Рильського  у Романівці  запросили Літфорум  у гості.

А голова правління Літфоруму Анатолій Горовий запросив усіх творчих людей на Літфорум  до музею Лисенка( 29 вересня 12:00).

Професор Київського університету імени Шевченка Михайло Наєнко представив учасників літстудії імени Максима Рильського -- Іванну Чорняву-Чорну, Юлію Кузьменко, Богдана Братуся, Людмилу Дядченко, Ілону Павленко, Ольгу Крамар, Настю Дячук, Дмитра Луняку та инших. З пулу Богдани Гайворонської (НСПУ) найцікавішим виявився  Євген Єльпітіфоров . з пулу Яблонської (Севама)  Володимир Осипенко. З пулу незалежних -- поет, маляр і музикант Андрій Дубій.