У львівському видавництві «Сполом» вийшла друком книга відомого письменника Богдана Чепурка „Афоризми” (2011 р., 80 с.). Богдан Чепурко знаний широкому читацькому загалу як автор поетичних збірок, народознавчих праць тощо. Як повідомляє сайт aforizmi.com.ua „із початку зародження людської цивілізації людство намагалося передати навколишнім свій досвід, життєву позицію та філософський світогляд”. Таким чином книгою афоризмів автор доводить до читача своє життєве кредо. Як зазначено в анотації до видання „Афоризми Богдана Чепурка – межова філософія у стислих мислеформах – зросла із українських світоглядно-звичаєвих засад та авторських напрацювань на золотому перетині епох”. І справді, автор дає узагальнення власним афоризмам як „Афоризми на межі тисячоліть”. Чому на межі тисячоліть? Та, мабуть, тому, що кожне нове століття, тим паче тисячоліття, таїть невідомість, разом із тим тягне за собою нагромадження і досвід минулого. Таким чином виходить триєдина сув’язь минулого, теперішнього (для сучасників це ще й межа поміж віками) та майбутнього. Виходить так, що автор своїми афоризмами намагається, ставши на межі тисячоліть, осягнути або ж, принаймні, збагнути цю загадку людського буття. Богдан Чепурко заглиблюється у своїх роздумах в далеке минуле, туди де „справжня античність – від антів”. Взагалі дані афоризми я б поділив за декільками критеріями. Передусім це світ духовний, хоча і незавжди поділяю авторські афоризми стосовно церковного життя, світ національного осмислення та такий що стосується моральних аспектів. А певною квінтесенцієї, можна сказати афоризм над афоризмами, на мою суб’єктивну думку є дуже мудрий вислів про те „як багато людині треба, щоб зрозуміти – як мало людині треба!”.

Дуже гарно письменник говорить звідки береться поезія, за ним вона „народужється не від знання, а від бажання знати”. Тому „творчість не віддушина, а сама душа!”, і далі - „життя справжнього поета – не лезі бритви”. Або ще: «Поезія випереджує і попереджує події, або реставрує призабуто значущі: найменшою мірою відображає вона дійсний стан речей або сучасне буття думки».

Взагалі, афоризми Богдана Чепурка, зібрані у даній книзі, я б сказав - на всі випадки життя. Тут є все: і духовність, про що уже згадувалось, і громадянська позиція, і любов – до жінки, вітчизни, життя! Їх можна читати, цитувати, ще раз перечитувати, зачитуватись чи захоплюватись ними або ж не поділяти їх. Кожен може тут вибрати для себе те, що найбільш йому до вподоби.

От хоча б:

«Жінка завжди хвилюється – це хвиля!»

«Будьте однозначно багатозначні, але не двозначні!

«Яке життя, таке й пережиття, який внутрішній лад чи безлад – такі й зовнішні порядки-безпорядки».

«Чоловіча душа – велика таємниця, жіноча – велика загадка».

«Нема зачарувань – нема й розчарувань».

«Хто обрав кількість – забудь про якість!

«Виправити помилку – талановито. Не помилятись - геніально!».

«Шевченко – геніальний програміст: він запрограмував українців на тисячоліття».

«Україні загрожує армія графоманів – настав час будувати криївки індивідуальної творчості!».

Разом тут зібрано 692 афоризми. Книгу, при зручності формату, можна носити з собою, розгортуючи, при нагоді, без прив’язки до останньої сторінки з прочитаного. Може вона також лежати на робочому столі й, при тій же нагоді, бути знову і знову читаною. Тому «Афоризми» загалом й афоризми зокрема, тим паче «на межі тисячоліть», можуть добре прислужитися для поглиблення знань із різних, часом найнесподіваніших, сфер людського життя і буття!

Петро ГНИДА,

м. Львів