Ті  птахи сині польові
Дитинства спогад принесли.
Ті  квіти рожеві, білі, голубі
Наснилися мені.

Постав той  луг
Там, за городом, в низині.
Калюжниць золотавий круг
І лозі в повені весни.

Ставки і верби край води,
Спів жайворонків угорі.
І гомін дітвори весняної пори,
Й  лелеки клекіт  на селі.

Стежина серед буйної трави
І ми – ватага босоногих дітлахів,
І море квітів, гул джмелів.
 І нестихаюча мелодія пташиних голосів.

-----------------------------------------------------

Відлуння грому  вдалині,
Веселки барви в лузі на траві,
Піску  вологого намиті гребені,
Метеликів біленьких маленькі острівці.

Бадьорі  хлопці – козаки , розкуйовджені чуби,
Намоклі сорочки, забрьохані штанці,
Татарнику пахучого натоптані стежки,
Великі кошелі  і жовті карасі.

------------------------------------------------------

Старий хлів. Дощу  по стрісі  дріботінь,
На вишках сіна молодого запашінь
І мрій дитячих  безмежна височінь -
Вже  скоро,  скоро та омріяна далечінь.

Вигін. Липи, клени за селом,
Туман і калюжі і та жадана далечінь.
Вербові  кошики і хлопці  босоніж.
Грибна пора. Дорога на Волинь.

Запах живиці в сосновому бору.
Стомлені хлопці горілиць на траві.
Кислі  яблука  і терпкі груші  лісові,
А вдома  - матері  і їжа на столі.

----------------------------------------------

Соснина. Поле навкруги
Засмаглих хлопців гурт і корови.
Дубочків смуга,каміння-валуни,
Болітце в полі і переполохані крячки.

Берізок в полі межові ряди,
Край дороги камені польові.
Лінія у полі, просмолені стовпи
І ті сині диво-птахи польові.

-----------------------------------------------


Вечір. Корів у пилюці череда.
Туману в лузі біла пелена.
Прохолода. У полі голос деркача.
На вулиці курява і невгамовна дітвора.

В зажурі мати коло плити,
Вечірні сутінки уже в дворі.
В росі жоржини при вікні -
Не до вечері дзвінкоголосій дітворі.

--------------------------------------------------

Хмелесушні  на пагорбі дощаті поверхи,
А запах хмелю терпкий  і п’янкий.
Широкі  сходи, пошарпані дошки
І збуджені дитячі голоси.

Відкриті вікна хмелесушні.
Вечірня прохолода. Внизу  - сади.
Хмелеплантації і липи   в далині,
А за дошкою через шпаринку  гніздо і голуби.
------------------------------------------------------------

Той ніжний спогад  уві сні
І ті дитинства безтурботні дні.
То милість його, Творця  природи і краси,
То ночі недоспані матері-вдови.

І знову постають дороги польові,
Ті ранки у росі і плес ставкових голубінь,
Літні вечори і ті  квіти лугові,
І та грибна пора і та дорога на Волинь.

І так хочеться увійти туди!
До того уквітчаного лугу  в низині
До тої соснини, у гриби і дубняки,
До того гурту босоногої дітвори.

с. Мала Зубівщина  Коростенький район Житомирська область