28 березня під головуванням голови правління Літфоруму Тетяни ІВАНЧУК у приміщенні музею Миколи Лисенка у Києві відбулося 261 засідання Всеукраїнської творчої  спілки Літературний форум, зорганізоване спільно Меморіальним  будинком-музеєм Миколи Лисенка, Українським клубом, ВТС Літературний форум  та Міжнародним  рухом українських громад Нація.
       Це було  незвичайне  засідання. Атмосферу  поетичної напруги вдало прикрасили виступи митців пісенного та музичного жанру . Спочатку глядачів  потішив виступ сімейної пари:композитора, піаніста, засновника  проекту  «Світова  класика  українською» Андрія Бондаренка та його чарівної дружини співачки Оксани Євсюкової.  У їх виконанні прозвучали твори Миколи Лисенка – «Пливе човен», «Айстри», «Віють вітри…»,  а також твори світових класиків  --  «Серенада» Шуберта та «Альпійська пастушка»  Россіні з текстами в українському перекладі Юрія Отрошенка.
     Поміж музичними номерами прозвучали авторські виступи Надії Красножон з Київщини, Олега Буцького з села Коровинці Кростенського району Житомирщини, Олександра Борщенка  з Ірпеня, Надії Позняк з  міста Суми, Наталії Пищик  з Охтирки Сумської області , Тамари Бевз  з Вінниці, Світлани Макаревської  з Києва, Наталії Швень  з Вишгорода, Юрія Шеляженка , Анатолія Горового, Тетяни Іванчук та Романа Кухарука  з Києва. Нам  чудово співали неодноразовий лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів  Руслан Іщенко  та  бард, поетеса, берегиня Війська Запорізького Низового, дипломант багатьох конкурсів і фестивалів Олеся Чайка з міста Дніпропетровськ. Пані Олеся  також продекламувала свою патріотичну поезію.
     Обговорення було  піднесеним, як і вся  атмосфера  засідання. Роман Кухарук , як завжди, дав точну і професійну оцінку  виступам авторів. Загалом, свято вдалося.
Наступне засідання Всеукраїнської творчої спілки Літературний  форум відбудеться 9 травня ц. р. в приміщенні Меморіального будинку-музею Миколи Лисенка за адресою Саксаганського, 95.

У коментарі Ліфторуму голова правління Українського клубу Роман КУХАРУК зауважив: «Збулося кілька моїх заповітних мрій: ми нарешті переступили поріг оселі засновника Українського клубу Миколи Лисенка. Тут дуже добра аура, атмосфера українського простору, в якому легко дихати, слухати, говорити, читати, музикувати. Дух нашого великого попередника прийняв нас у свої обійми і допомагав нам творити живе плетиво радості музики і слова. Инша мрія – зібрати разом музикантів і письменників – також збулася. Артисти мають добрий смак і високий професійний рівень. Голова правління Літ форуму Тетяна Іванчук проявила дива своїх організаторських здібностей, такт і уміння вести такого високого рівня зустрічі. Порадували і самі письменники: Надія Красножон дзвінким голосом прочитала свою міні-поему на актуальні теми. У новелах Олега Буцького подибуємо чимало вдалих і точних художніх деталей, не залишають байдужим слухача-читача природні сильні характери героїв.  Олександер Борщенко потішив «пророчою байкою», написаною ним далекого 2002 року ГОЛИЙ ЇЖАК та актуальною лірикою громадянського звучання, Надія Позняк присягнула – у віршах – в любові до Львова. Вона зараз працює над рукописом збірки поезій ШКІРА. Наталя Пищик відкрила слухачам огром своєї поезії, в якій епічно постає розмова бабусі з онуком над рікою а також глибокий образ огірка без насіння, що його ріже дід, і в тому огірку ночував БОГ. Тамара Бевз поділилася поетичними споминами про Симоненка та прочитала низку філософських поезій, в яких «цей гай беріз мов озеро і тане як морозиво краса».  Світлана Макаревська прочитала кілька поезій медитативного характеру, в яких лірична героїня стверджує : «підсумовую, не сумую». Наталія Швень ознайомила присутніх з глибокими поетичними розмислами на тему війни. ЇЇ лірична героїня прагне всіх українців на війні «відмолити в смерті». Юрій Шеляженко виступив як поет-пацифіст, доволі сміливо і разом з тим стримано, що для нього нехарактерно.  Анатолій Горовий у коротких поезіях висловив претензії до свого покоління і дав розуміння сьогодення.  Тетяна Іванчук  вивела дивовижну формулу – «поети не можуть відділити війну від весни як весну від кохання». Справжнім відкриттям став виступ Руслана Іщенка – вибір репертуару, голос і проникнення кожною піснею, яку виконує. Дуже добре, що донедавна російськомовна авторка Олеся Чайка принципово пише і співає українською -- і має безперечні успіхи».

Максим КРАК