* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

Двох 19-річних мешканців Львова завербували російські спецслужби, які видавали себе за співробітників СБУ. Юнаків переконали, що вони беруть участь у спецоперації проти «ворогів України», і доручили підпалити поштове відділення та двері кількох квартир. Це була спроба експлуатувати патріотизм українців та їхню довіру до правоохоронців, щоб використати їх для підривної діяльності.

* * *

Президент Фердинанд Маркос-молодший у вівторок очолив інспекцію майже завершеного мосту Камаланіуган, який з'єднає північно-східну та північно-західну частини провінції Кагаян.

Після завершення будівництва вантовий міст довжиною 1580 метрів з'єднає міста Апаррі та Камаланіуган. Це єдиний міст, що перетинає річку Кагаян у найпівнічнішій частині Кагаяна.

* * *

Кандидат у президенти від партії Гоміньдан (Гоміньдан) Хау Лунбін сьогодні оголосив про свою політику щодо обох боків протоки, заявивши про намір відкрити представництва Гоміньдану в Пекіні та Шанхаї. Речник Ради у справах материкового Китаю Лян Веньцзе заявив, що консультації та обміни між сторонами протоки повинні залишатися офіційними, оскільки це найкращий підхід.

* * *

США зможуть передати Україні лише 20-50 ракет "Томагавк" – цього недостатньо, щоб змінити хід війни, – FT.

«США мають близько 4150 ракет «Томагавк», але зможуть передати Україні лише кілька десятків. Нові закупівлі обмежені», — колишній чиновник Пентагону Марк Канчіан

БЛОГИ
ПОЕЗІЯ

СВІЖЕ

07:40 02.07.2015

СВІЖЕ

ДЗС

у день збору смородини
сокровенний день збору смородини
у храмах кущів моляться чорні руки

чорні руки причащаються ягодами
чорні руки сповідаються перед ягодами
ми всі рівні перед богом
у день збору смородини

ми всі рівні перед кущами
як і вони перед нами
і той найбільший високий бабій
і той худющий скромний поет
і той голий обірваний зніяковілий
наче хлопчик на літургії
який не знає
коли хреститися

сад божествених осель

у цьому саду проростає азарт
до плит до бетону й цеглин
навколо орбіти розгулює кран...
вгрузаючи в небо грудьми

у цьому саду проростає вовчок*
камінним стеблом у бетон
і мова комах розлетілась на сто
(господь не любив вавилон)

вповзає в дерева отруйна смола
дерева - у чорнім ставку
у квітів болить заважка голова

сховавшись в паркому меду
у цьому саду задихнулась бджола
у дня щільнику

Х.Х. присвячується

цей мурашник на спині більше не може стримуватись
він вистрибує в мою голову і розпорошується по волоссю
я не можу боятися прекрасного...
але я боюся твоїх пальців
ці жуки твоїх рук не знають що так не можна

вони не можуть так нехтувати моєю рівновагою
на моїх плечах коромисло тріснуло й збожеволіло
я набиваю мурахами вуха але чую тебе ще краще
і мій страх набуває форми очей несамовитого

ти не можеш цього робити навіть якщо хочеш
бо твої жуки перейшли всі межі на моєму тілі
бо моя слабкість стає очевидною навіть для мене
бо ця прекрасність очевидна навіть струнам

вечір кидає себе на каштани
вечір зробить нас потім п’яними
мої мурахи з твоїми жуками не будуть битися
вони все одно знають що безсмертні

 

*
намисто людей нанизане
на останню думку стрибуна під поїзд
намисто конвульсій убивці-машиніста
із переляканими ногами ...
і намисто вагонів набитих прокльонами

жінка з прапорцем не знає
куди посадити всі ці квіти крику
не заходьте за обмежувальну лінію каже
не заходьте за лінію життя

ми стоїмо нерухомо і затуляємо руками очі
так ніби для цього немає повік
шиї гнуться від набухлих намист
хоч намиста (думаємо) у компенсацію
за марно оплачений проїзд

вітер просочується крізь холодний тунель
і намертво падає
яка це лінія питає в мене якась пані
червона відповідаю
тепер червона

*
чоловік без рук
не має чим витерти сльози
тому його сльози щасливіші за інших
(їх ніхто не розчавить)

і як ти йому скажеш
взяти себе в руки
якщо в нього їх немає
і як ти йому скажеш триматися
якщо в нього немає чим
і як ти можеш дивитися йому в очі
якщо в тебе є руки

чоловік без рук
сміється з хіромантів
ідіть тепер пошукайте
лінії доль і життя
на тому полі
де всміхалися міни
розкажіть йому тепер про те
як він мріяв стати жонглером
гадайте тепер по руках його душі
(у неї їх аж чотири)

чоловік без рук
стоїть в одному ряді
з чоловіком без ніг
і продає рукавиці

ось (каже) кладіть гроші в коробку
тільки шукайте без решти
будь ласка
тільки шукайте без решти

 

modern art

мені доручили варити борщ
(бо в них так прийнято
їсти борщ на дев’ять днів)...
а в мене не було буряка

у мене не було буряка і бажання
варити борщ
бо для чого їсти якщо хтось помер
бо що спільного у шлунка
із болем утрати
бо треба пити трунок
і дерти на собі волосся

у мене не було буряка і бажання
варити борщ
а мені сказали що прийде
аж сорок шість душ
а я спитав то скільки прийде людей
якщо тільки душ сорок шість

у мене не було буряка і картоплі
капусти і моркви
води і солі
м’яса і сметани
цибулі й бажання варити борщ

я поналивав їм у миски горілки
і сказав їм що то борщ
і що вони ніц не тямлять
у сучасному мистецтві

 

 

*
коли з вулиці пархоменка
несли дядька в якого забули запитати
як він хоче з музикою чи без
так само як він забував...
про літеру «о» у слові «хотіти»

ми якраз їли ожину
набивали ротяки оберемками чорних ягід
забуваючи пережовувати
жваво занурювали ожинні руки в кошик
і все прислуховувались
чи гратимуть чи не гратимуть

ми нагострювали вуха
стишували ожинне дихання
і чули як дядька несуть уже десь
на вулиці паризької комуни

а коли наблизилися до нашої
вулиці котляревського
нам сказали сидіти мовчки
і не дивитись у вікна
а я набрав у жменю з десяток ягід
не послухав
і подивився

 

 

 п’ятиповерхівка

на першому поверсі (майже не чую) плачуть
на другому поверсі (чую краще) плачуть
на третьому поверсі (чую добре) плачуть...
на четвертому поверсі (чую гірше) плачуть
на п’ятому поверсі (майже не чую) плачуть

дівчинка на підборах спіткається
на заплаканих сходах і падає
огрядні щури на заплаканих сходах
спіткаються і падають

хлопчик на даху роздає баночки
із солоною речовиною
чорні хустинки стають відерцями
із солоною речовиною

сльози виходять із квартир
і не дивуються своїй однаковості
люди виходять із квартир
і не дивуються своїй приреченості

коливо на губах мовчить
і хоче пірнути в нутрощі
горілка на губах говорить
і не знає знаків пунктуації

на першому поверсі (майже не чую) плачуть
на другому поверсі (чую краще) плачуть
на третьому поверсі (чую добре) плачуть
на четвертому поверсі (чую гірше) плачуть
на п’ятому поверсі (майже не чую) плачуть

а чоловік біля під’їзду мерзне
і не може продати цибулю

Igor Astapenko

Всі статті розділу "ПОЕЗІЯ"

afisha

Документація "Літфоруму" Документи Контакти
© Всеукраїнська творча спілка "Літературний форум", 2005 - 2009 р.
Стара версія сайту