З осторогою ставлюся до фільмів на замовлення. Але все ж пішов на перегляд спільного чесько=польського фільму про Яна Палаха. Чеський центр у Києві повів нам таке:

В основі цієї стрічки знаменитої польської режисерки Аґнєшки Голланд лежить історія чеського студента Яна Палаха, який 16 січня 1969 року вчинив самоспалення на Вацлавській площі на знак протесту проти радянської окупації Чехословачинни. Комуністична влада всіляко приховувала та дискредитувала інформацію про цей протест. У таких умовах адвокатка Даґмар Бурешова взялася захищати гідність героя, його родини, стояти за головні людські цінності - правду, справедливість, честь та відвагу. Двадцята річниця смерті Яна Палаха у 1989 році надихнула вільно мислячих людей на подальші протести, які зрештою таки призвели до падіння комунізму в Чехословаччині та падіння залізної завіси в Європі. Переслідувана до того право захисниця Даґмар Бурешова стала першим Міністром юстиції вільної Чехословаччини.

Про сам фільм:

Розпочинається рвійно експресивно. Добре показано сіру Прагу під російською окупацією. Гарні деталі: перемикання трамвайної колії, тарган, меню в ресторані тощо. Добре грають Татьяна Паугофова у ролі Даґмар Бурешової, Ярослава Покорна у ролі мами, Патрік Дерґел у ролі Павла Янди, Мартін Губа у ролі Вілема Нового. Увесь фільм тримається на музиці Антоні Лазаркевича. Вона ріжна і разом з тим єдина - уроки Ваґнера дарма не пропали.

Режисер фільму Аґнешка Голанд вийшла на вічні речі - відповідальність перед родичами, ревність мами (чого вартий її скрик в дерева на цвинтарі ДЕ МІЙ СИН?), але замовлення не дало можливости вглибитись в повноту можливости. Андрій Тарковський радив будувати фільм на руїнах художнього твору. Тут треба було вчинити так само.

Разом з тим фільм відбудовує мізки і його варто подивитись.

Василь ВЕЛИМЧИЙ