5 червня в Києві в Укрінформі відбулася презентація збірників документів з історії депортації та боротьби за повернення на батьківщину кримськотатарського народу. Було представлено дві книги: «Мы видели ад на земле...»: К 70-летию депортации крымскотатарского народа» та «Мустафа Джемилев: «На протяжении десятилетий голос крымских татар не был услышан...».

Модератор заходу співробітник Українського інституту національної пам'яті, доктор історичних наук Олена Любовець у вступному слові наголосила на актуальності теми, що розкривається представленими документальними добірками, також зробила історичний екскурс до теми депортації кримських татар, 70-ті роковини якої нещодавно відзначалися. Науковець зауважила, що представлені книги значно розширюють науковий дискурс дослідження даної проблематики і поглиблюють наші знання щодо того, як проходила депортація та як кримські татари боролися за повернення на батьківщину.

За словами директора видавничого дому «Стилос» Олени Бондаренко, обидві книги видавалися саме до 70-річчя депортації кримських татар і мають поповнити брак інформації на цю тему серед широкого кола українців: «На дві третини вони складаються з документів і, в першу чергу, адресовані українцям на материковій Україні, які мало що знають про цю проблему».

«Депортація була тільки початком великого лиха, великої трагедії, - зазначила пані Олена. -  Ми намагалися начерком, штрихами показати те, що було з цим народом потім, що протягом 45-ти років у вигнанні цей народ не припиняв боротьби».

Редактор та упорядник обох видань історик Гульнара Бекірова поділилася своїми переживаннями з приводу останніх подій пов'язаних з анексією Криму Російською Федерацією, яка стала причиною призупинення ряду просвітницьких  проектів кримських татар. Зокрема, до тепер не завершена роботу над двотомним збірником свідчень очевидців геноциду кримськотатарського народу, який планувалося видати до 70-х роковин.

Пані Гульнара у присутності Мустафи Джамілєва висловила сподівання на те, що він, не дивлячись на брак часу, напише мемуари. За словами Бекірової, книга «Мустафа Джемилев: «На протяжении десятилетий голос крымских татар не был услышан...». якраз і була видана з метою заповнити цю прогалину.  «Звичайно вона не є вичерпною щодо особистості цієї видатної людини, та товсті книги у нас ще попереду, як і мемуари, на які я як історик дуже розраховую», -  зазначила вона.

Мустафа Джамілєв прибув на презентацію зразу ж по проїзді з Польщі, де йому вручили польську державну нагороду «Премія Солідарності».

На запитання журналістів, як він збирається потратити премію, що складає 1 млн євро, Мустафа Джамілєв відповів: «Є єдине застереження - що, виявляється, премію не можна на гуманітарні цілі витрачати. Але я в цьому питанні виторгував собі право виділити як мінімум 100 тисяч євро на надання  допомоги родинам «Небесної сотні», яка загинула заради нас на Майдані, і родинам загиблих у ході Антитерористичної операції. У них (поляків) язик не повернувся сказати: ні, не можна».

Пан Мустафа роз'яснив, що 700 тисяч із цієї премії треба спрямувати на проекти з  розвитку демократії, а оскільки зараз дуже гостро стоїть проблема Криму, необхідність його звільнення від окупації, звичайно, більшість проектів будуть орієнтовані саме на створення інформаційних центрів, моніторинг порушень прав людини у Криму.  «Це буде досить-таки дорогий проект, тому що потрібно мати мережу інформаторів на всій території Криму, потім - сайти, потім - видання. Одним словом, дуже велика робота. І тут я не думаю, що можна обмежитися одним проектом», - зазначив Джемілєв.

Богдан Короленко, співробітник Українського інституту національної пам'яті, привітав пана Мустафу з нагородою і наголосив, що свого часу прагнення знати об'єктивну історію свого народу стало причиною для переслідування Мустафи Джемілєва, нині ситуація повторюється. На його думку, свідченням цього є доручення Путіна російському уряду спільно з Російським історичним товариством розробити нову концепцію історії Криму. «Знову буде переглядатися політика пам'яті. І дуже великі сумніви, що буде об'єктивно висвітлюватися депортація кримськотатарського народу... Переслідування кримських татар, які зараз почалися, є тому підтвердженням», - зазначив історик.

На завершення Олена Любовець розповіла про новий проект Українського інституту національної пам'яті «Наш Крим», що присвячений основним віхам його історії, культурним та історичним зв'язкам Криму з українськими землями. Матеріали проекту будуть публікуватися на офіційному сайті Інституту, а також на сайті «Історична правда» та охоплюватимуть період з моменту завоювання Криму Російською імперією у 1783 р. і до 2014 р, коли Росія знову окупувала український півострів.