У МОЗ на селекторній нараді проаналізовано стан проходження дня здоров’я сільського населення.

Як уже повідомлялось, відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенко та наказу МОЗ №22 (від 30.01.06.) „Про проведення дня здоров’я сільського населення”, у регіонах України проходить медичне обстеження сільських жителів: впродовж декількох місяців буде охоплено профоглядами максимальну кількість селян, насамперед перед медиками поставлено завдання – сконцентрувати увагу в населених пунктах з низькою доступністю медичної допомоги. Проведення профілактичних оглядів, діагностування захворювань та надання медичної допомоги сільському населенню здійснюється на трьох рівнях: первинному - ФАПи, сільські амбулаторії, вторинному - районні лікарні, третинному - спеціалізовані медичні заклади, науково-дослідні інститути. Сформовані медичні бригади з провідних вчених-медиків, завідуючих кафедр медичних вузів, які за покликом серця та відданістю клятві Гіппократа як волонтери надають консультативну спеціалізовану допомогу пацієнтам та колегам у регіонах.

У МОЗ на селекторній нараді заслухано стан проходження дня здоров’я населення у регіонах.

За оперативними даними проведення оглядів, як зазначалось на селекторній нараді, уже виявилось, що у регіонах нерідко первинні скринінги замість фельдшерів, яких невистачає, приходиться робити професорам, котрих треба залучати до вторинного чи третинного обстежень. У роботі необхідно виключити формалізм, а огляди повинні проводитись для людей. Понад 300 сіл з населенням від 500 до 1000 чоловік не мають жодного закладу охорони здоров’я - найбільше в АР Крим, на Львівщині та Миколаївщині. Саме там, де немає закладу, фельдшера або лікаря повинна бути організована робота в ці два місяці в першу чергу.

Згідно світового досвіду на первинному рівні можливо розпочинати і закінчувати лікування понад 80% пацієнтів.

Уже через 2 тижні після початку оглядів із числа оглянутих на первинному рівні оглянуті спеціалістами вторинного рівня:

  На Дніпропетровщині - 48%

  На Львівщині - 77%

  На Сумщині - 49%

В більшості областей спеціалістами третинного рівня оглянуто від 1-го до 3-х % від оглянутих на первинному рівні. Слід зазначити, що це обстеження у 2-4 рази дорожче, ніж вторинного і у 18-25 разів ніж первинного рівнів. Тому керівникам медичних закладів рекомендовано ретельніше ставитись до використання висококваліфікованих кадрів: огляди на вторинному і третинному рівнях повинні проводитись з урахуванням результатів попередніх оглядів: чим вищий рівень - тим менший відсоток пацієнтів має на нього попасти (не тому, що є якість обмеження, а тому, що немає дійсної потреби).

Сьогоднішній аналіз чітко висвітлив проблему необхідності ретельної розробки і відпрацювання організаційно-методичних підходів до організації профілактичних оглядів і диспансеризації.

Довідково:

Кадрове забезпеченням первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД):

При загальнодержавному показнику – 79,6%, у центральних районних лікарнях він складає 76,8%, дільничних лікарнях – 75,5%, сільських лікарських амбулаторіях (СЛА) – 72%.

Укомплектовані лікарями дільничні лікарні в Івано-Франківській області – на 51,2%, в Рівненської – на 66,1%, сільські лікарські амбулаторії Херсонської області – на 56%, Житомирської – на 56,6%, Хмельницької – 61,6%. На кінець 2005 р. вакантні 942 посади середнього медичного персоналу, 194 СЛА, 6 дільничних лікарень, 280 ФАПів продовжують існувати без лікарів і фельдшерів.

При плануванні оглядів сільського населення у понятті “доступність” МОЗ насамперед вбачало віддаленість від міст, районних центрів та лікарень, відсутність закладу охорони здоров’я, навантаження на заклад, наявність умов та обладнання для виконання первинного скринінгу на рівні закладу первинної меддопомоги (ваги, ростомір, глюкометр, клінічна лабораторія, ЕКГ) та уточнюючої діагностики на рівні центральних районних лікарень (УЗД, рентген, ендоскопія, імунологічні дослідження, розширена біохімія тощо), а також кадрове забезпечення: навантаження на лікаря первинної ланки, укомплектованість кадрами первинного рівня та на рівні для здійснення уточнювальної діагностики.