Хотілось би звернути увагу громадськості на об’єктивну суть подій, що відбуваються цими днями в Києві. Православне християнство, яке ввів 1025 років тому князь Володимир, а з ним вибудована на його основі соціальна політична організація — православна церква, є нічим іншим, як установчою системою. Вона призначалася для формування єдиних для всіх громадян держави установок поведінки, єдиних цінностей, єдиних орієнтирів у житті. І це була церква з центром у Києві. Для Київської держави. Як політична структура цієї держави. Поза цією її функцією християнські легенди є лише частиною легенд, які виробило людство, як-от: міфи стародавнього Риму, крішнаїтські, буддистські, магометанські тощо. Серед християнських легенд, до речі, є і легенда про Андрія Первозванного на берегах Дніпра.

Київську православну церкву, яку започаткував Володимир, було зруйновано разом із Київською державою. Але християнство, як установча система, на землях України продовжувало функціонувати поза політичними центрами. Залишалось не використаним політично. Більше того, воно витіснялось державною церквою Речі Посполитої, яка прагнула створити свою єдину установчу систему.

Тим часом піднімалась Московська держава і почала будувати свою установчу систему з центром уже в Москві. І побудувала. А тепер вона розпалась. Відпала Україна, якій потрібна своя єдина установча система. Своя помісна церква. І дуже гостро.

Не менш гостро Москва потребує зберегти свою стару установчу систему, а з нею і повернути старі державні кордони.

В цих намаганнях Московській державі треба не тільки сповідувати християнство, але й зберігати церковні структури з центром у Москві по всіх територіях, які колись були під її владою.

Державний Київ мав би заборонити на своїй території діяльність церковних політичних структур, центри яких знаходяться в чужих столицях. Але в тому і сила установочних систем, що вони здатні тримати людей під своїм впливом, формувати єдині, в даному випадку — московські установки. І ось уже частку хреста, на якому розіп’яли Андрія Первозванного, везуть у Київ з Москви. А на річницю хрещення Руських земель (Київщина, Чернігівщина, Переяславщина) з Москви до Києва їдуть не тільки і не стільки християнські діячі. Їде президент московський і везе в обозі своєму отих діячів, церковників.

Тому цілком виправдана реакція українських патріотів, тобто, ревнителів української держави, а не московської.

Україна потребує своєї державної установчої системи.