*   *   *

Теребовлянській княжні

 

у грації танцю ми поєднались

ти зняла свій княжий убір

й едемськими пахощами,

ніжним ароматом весни

твоє тіло віддало

а я, немов, ведмідь

з незручними лапами

ледь-ледь наздоганяв

у танці твій стан гнучкий

і осоромився...

й не зміг

пити мед з рук твоїх

нектар що з ніг стікав

скривлений немічний сліпий

припадаю і благословляю

плоть твою і дух

що гріхом рабства наповнили мене

і манять у далекий край

у град Теребовлянський

до княжни

де голос її, очі, слова

і волосся розвівається-в'ється.

ти горда й неприступна княжна!

ще раз прошу

тебе до танцю.

 

 

 

 

 

*   *   *

яблуко...

 

гарячим сонцем

 

міниться...

 

червонощоке, соковите.

 

тремтить на гілці

 

й пахне медом...

 

 

 

аж ось зірветься

 

від пориву вітру -

 

впаде,

 

розколеться,

 

згниє...

 

на сонці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*   *   *

Вірш про жіночі груди

 

я славлю ваші перса

 

хочу їсти два персики

 

класти голову на персидські килими

 

ваших грудей

 

ваші тугенькі обважнілі терпкі

 

вишеньки

 

з яких стікає молоко життя

 

хочу пити сповна

 

я славлю цицьки й цицяри!

 

всіх королев принцес панянок і повій.

 

вони напоюють насолодою богів і смертних.

 

у ваших грудях живуть бджоли,

 

що виробляють нектар,

 

який ллється з сосків.

 

хвала вашим грудям!

 

вічна хвала!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*   *   *

Самотній клен

Невже я стану осіннім кленом...

Шалений вітер відітне пуповину

І від гілок від дерев полину

Самотнім осіннім кленом...

 

І на сірій бруківці один

Я спатиму. А ніч загорне в шати

Мій неспокійний сон кошлатий

На сірій бруківці один...

 

Холодний дощ осінній...

Води наллє у мої груди

На цій землі немов приблуда

Холодний дощ осінній.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*   *   *

 Яблуня

 

вітами схилилась до вікна

 

І труситься - від втоми

 

не від вітру

 

і золотисті яблука на підвіконні

 

на місяць моляться мов на ікону

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*   *   *

Благословення на зачаття

фалос ковзає поміж грудей

і вверх до губ

і вниз до лона

і крайньою плоттю

торкається правого соска

лівого

хрестячи жіноче тіло

у ім'я

Отця

і

Сина

і

Святого Духа.