РЕЙС

В прокаті з 6 грудня 2012р.

        Paramount Pictures представляє драматичний трилер РЕЙС. Дензел Вашінгтон в ролі капітана Віпа Вітакера, пілота пасажирського літака, який чудом посадив літак після того, як в повітрі трапилася аварія, врятувавши майже всіх пасажирів та членів екіпажу. Віпа вважають героєм, але коли комісія починає глибше розслідувати катастрофу, постає більше питань, ніж відповідей стосовного того, що або хто винен в тому, що трапилося на тому літаку.

Режисер Роберт Земекіс. Продюсери Волтер Ф. Паркс, Лорі МакДоналд, Роберт Земекіс, Стів Старкі та Джек Рапке. Виконавчий продюсер Шерілін Мартін. Оригінальний сценарій Джона Гатінса. Оператор Дон Бургес. Художник-постановник Нелсон Коутс. Костюмер Луїс Фроглі. Координатор спец ефектів Майкл Лантьєрі. Супервайзер візуальних ефектів Кевін Бейлі. Редактор Джеремія О'Дрісколл.

        В фільмі знімаються: Дензел Вашінгтон, Дон Чідл, Келлі Рейлі, Джон Гудман, Брюс Грінвуд, Меліса Лео, Браян Гереті, Тамара Туні, Надін Веласкез та Джеймс Бедж Дейл.

Синопсис

        Серпневим ранком пасажири рейсу SouthJet 227 вирушають в Орландо, штат Флорида, в  здавалося б, рутинний політ. Керує літаком Jackson-Ridgefield 88  капітан Віп Вітакер разом з молодим другим пілотом Кеном Евансом, який являє собою протилежність Віпу в усіх розуміннях. Невдовзі літак потрапляє в сильнішу, ніж очікувалося, зону турбулентності, коли вони зустрічаються з сильним штормом. На щастя для 96 пасажирів рейсу та 6 членів екіпажу, це не проблема для такого профі, як Вітакер, він вирівнює літак, хоча й в незвичний спосіб.

        І саме тоді ситуація стає критичною. Раптово пілоти фіксують різні механічні несправності, через які літак трясе наче ганчірку на вітрі. Коли ці поламки починають виникати одна за одною, змушуючи літак втрачати висоту і виходити з-під контролю пілотів, Віп вирішує, що його єдиний шанс зберегти висоту - виконати фігуру вищого пілотажу, бочку: перевернути 50-тонний літак догори низом, а потім назад, що дозволить йому  рухатись без використання моторів, аж доки вони не досягнуть поверхні землі, щоб здійснити посадку. Він не може дотягти літак до аеропорту і тому, знаходячись буквально в кількасот футів від землі, він приймає рішення сісти на відкритому майданчику за церквою. На швидкості 140 миль на годину він здійснює посадку. Майже у всіх істерика, але Віп неймовірним, елегантним маневром все ж саджає літак таким чином, що живими залишаються майже всі, окрім шістьох людей.

За його чудесне приземлення медіа проголошує Віпа героєм. Але залишаються питання. Причина катастрофи не зовсім зрозуміла його керівництву та Національній комісії з безпеки перевезень, хоча Віп впевнений, якщо б він не був в кабіні пілотів, літак нирнув би носом і всі, хто був на борту, обов'язково б загинули. Однак розслідування починається.

В ході розслідування з'ясовується, що у Віпа є власні демони, з якими він бореться. Впевнений, що його дії врятували пасажирів, він переконаний, що його особисті проблеми в жодному разі не вплинули на ситуацію і не спричинили аварію. Старі й нові вороги підступаються до нього. Його друг і представник комісії Чарлі Андерсон береться за його справу, і так само прагне допомогти Віпу його адвокат Х'ю Ленг. Дивакуватий приятель Віпа Харлінг Мейс також поряд для підтримки... не завжди лише моральної. На своєму шляху Віп також зустрічає споріднену душу, Ніколь. Невезучий фотограф та жінка, що намагається впоратись із наркотичною залежністю - саме те, що йому потрібно. Потрібно тільки, щоб Віп сам це зрозумів.

        «Рейс» розповідає болісну та емоційну історію героїчного подвигу однієї людини, а також те, як в процесі самозахисту він усвідомлює, що є справжня гідність та мужність.

Шлях «Рейсу»

В 1999 році сценарист та колишній актор Джон Гатінс служив технічним радником на проекті військового фільму, де він проводив більшість часу з іншими консультантами та супервайзерами, в основному пілотами. Вони розповідали один одному найбожевільніші історії, які пережили, коли їм доводилося саджати літаки на авіаносці в бурхливих океанських водах. Для письменника, який водночас захоплюється польотами і страшенно боїться літати, ці реальні історії були поштовхом для того, щоб його уява запрацювала в скаженому ритмі.

Так почалася 12-річна одисея, фіналом якої стане вихід на великі екрани стрічки «Рейс». Головний конфлікт фільму - небажання Віпа Вітакера бути чесним із собою. Він майстер ухилянь. Як говорить Гатінс, ««Рейс» - історія особистості, яка бореться з власними демонами. І те, що повинно було бути звичайним рутинним робочим днем, перетворюється на чергу несподіванок, що призведуть до авіакатастрофи. І з цієї точки починається відлік його особистої і професійної історій».

Гатінс провів широке дослідження реальних авіакатастроф. В той час легендарне приземлення US Airways «Чудо на Гудзоні», що здійснив пілот Саллі Салленбергер мало десятирічну давність. Однак за допомогою Національної комісії з безпеки перевезень  (НКБП) та інтерв'ю пілотів Гатінс написав 35 сторінок того, що пізніше стало «Рейсом».

         «Частина мого особистого життя лягла в канву сценарію. Для мене це була можливість дослідити своїх власних демонів, з якими я боровся впродовж життя, і те, як вони співвідносяться з героєм, коли з ним трапляється подія, що перевертає все його життя», - говорить Гатінс.

Гатінс говорить, що частина одержимості Віпа включає брехню, яку він собі говорить і ту, яку інші люди просять, щоб він сказав. Найважче йому стає, коли «...вага тієї неправди доходить до критичної точки, де він повинен прийняти важке рішення», - говорить Гатінс.

«Коли я читав сценарій, то було відчуття, що шматок душі Джона було вирвано і вставлено в ці сторінки. Це екстраординарна історія з багатьма рівнями, - розповідає Паркс. - І головний герой, якого так чудово втілив Дензел Вашінгтон, знаходиться на верхівці цієї історії, героїчний і такий вразливий. Це історія вороття до того, ким ти є насправді». 

Для Земекіса «Рейс» означає повернення до роботи над художніми фільмами. Останнє десятиріччя він провів в роботі над фантастичними стрічками, сповненими карколомними візуальними та спецефектами. Однак, сильні характери, що потрапляють в емоційні подорожі, завжди присутні в його роботах, в тому числі й в «Рейсі».

«Що цікаво, так те, що напруга в фільмі йде від  невпевненості в тому, що зроблять герої, як вони реагуватимуть на те, що відбувається. Це не та ситуація, коли поряд тікає бомба або метеорит от-от впаде на землю. Напруження виникає від незнання того, що станеться в наступній сцені. Сценарій з такою глибиною і складністю - велика рідкість. Мене привабило саме це. Я прагнув побачити, як ця ситуація вирішиться, що станеться з Віпом».

На відміну від більшості проектів, Земекіс знімав фільм в хронологічному порядку, крок за кроком, щоб сцени органічно розгорталися, щоб актори відчували, куди необхідно рухатися. Щоб допомогти досягти цього ефекту, він запросив на знімальний майданчик сценариста Джона Гатінса. Єдине, що залишалося незмінним - Віп. Він - квінтесенція антигероя, він - те, що Земекіс робить очевидним ще на початку стрічки.

        «Тут є речі, що перевертаються з ніг на голову. Він все зробив правильно - він чудодійним способом посадив літак і врятував життя. Його приймають як героя, але проблема в тому, що він є так само й жертвою цих подій», - говорить продюсер Паркс.

         Володар премії Оскар® Дензел Вашінгтон грає роль Віпа Вітакера, професійного і досвідченого пілота, який успішно саджає літак, на якому сталася серія неполадок, і рятує 96 із 102 людей, що знаходились на борту. Для преси та рядових американців він герой. Але його життя становить суміш конфліктів, протиріч та хибних переконань. За свою акторську кар'єру Вашінгтон грав офіцерів поліції, детективів, адвокатів, офіцерів підводних човнів та провідників поїздів. З «Рейсом» до свого портфоліо актор додає роль пілота.

Гатінс говорить, що Вашінгтон був зацікавлений в його персональному зв'язку з цією історією.  «Коли ми вперше зустрілися, щоб обговорити сценарій, він негайно перейшов до того самого місця, тому що він актор, який повинен знати все, - розповідає Гатінс. - Він сказав: розкажи мені ту історію. Я зрозумів, що ти дослідив майже кожну авіакатастрофу, що сталася, і те, що могло трапитись з літаком в кіно, але мені дійсно необхідно знати твою особисту історію - як ти дійшов до цього, де ти зараз із своєю хворобою та залежністю. Ми говорили довго й відверто».

        Вашінгтон говорить: «Я хотів, щоб пілоти знали, що наше кіно не про літаки або льотчиків. В ньому не стільки про політ, скільки про залежність, принаймні в тому, що стосується мого героя. Він міг би працювати й на пошті, але те, що він керує літаками, додає драматизму ситуації. Але це кіно про чоловіка, що має своїх тарганів, ким би він не був - кіно-продюсером, сантехніком або пілотом.  Залежність, та й звільнення від неї одне й те саме».

ОСТАННЯ КРАПКА ПОВНА СЛІЗ

Багатьом, хто мовить безперестанку про бездуховну Америку, раджу піти і подивитись РЕЙС з Дезілом ВАШИНГТОНОМ у головній ролі.

 Це фільм про літаки і літакову сферу, як вона працює в Гамериці. Побут показано жорстко і геть достовірно.

 Так само гостро і неприкрашено показано просту непарадну Америку, в якій живуть більшість звичайних американських громадян.

 Так само гостро і неприкрашено показано американських юристів-брехунів, американських журналістів-безпардонних ідіотів та американські профспілки. для яких честь мундира важливіша за людину.

 Але головне не в цьому.

 Головне -- в людині.

 Капітан безпробудно п'є і вживає наркотики. Він любить дружину і сина але втрачає їх.

 Цікавий і психологічно вмотивований сам процес боротьби з собою.

 Нічого не допомагає.

 Тільки правда.

 Фінал потрясає.

 Герой у тюрмі.

 Монолог.

 І тут приходить син, кладе на стіл диктофон -- тату, хто ти? Каже він.

 У цьому фіналі всі нитки фільму збираються в одну крапку, повну сліз. І ти вибухаєш всередині сльозами очищення.

 Виходиш з фільму ховаючи очі від людей.

 Бо знаєш правду.

 Василь ВЕЛИМЧИЙ.