ЄВАНҐЕЛІЯ ВІД ІСУСА ХРИСТА Жозе Сарамаґо - роман, за який він отримав Нобелівську премію. Він вийшов у перекладі Віктора Шовкуна.

Роман талановитий, містить чимало цікавих образів, художніх одкрить, удалих порівнянь, поважних сентенцій: «ані Добро, ані Зло не існують самі по собі, кожне є лише доповненням другого», «він ніби дивився на себе здалеку, спостерігаючи, як повертається у його тіло душа, заповнюючи його дуже повільно», «існують речі, яких навіть сам Бог не розуміє, хоча Він їх і сотворив», «Господь - се і є час», «Бог тим більше Бог, коли він недосяжний», «і тоді він спробував стати непомітним як воша», «сарана здавалася їм манною небесною», «Бог не любить, щоби хтось рахував Його людей замість нього», «час минає для усіх», «небезпека на людину чатує там, де немає Господа», «людина народжується з істиною у собі, але рідко коли її висловлює, бо не вірить, що се істина», «ніби зором можна пізнати світ який складається зі слів».

Проте загальна спрямованість роману - антихристова. І не річ у тім, же автор мовить про його начебто шлюб з Марією Маґдалиною (хоча, якщо був шлюб - де їхні діти?), а про заперечення його місії як спасителя людства, а отже - заперечення його понаддвотисячорічного буття у світовій християнській свідомости.

Автори анотації до твору мовлять про антикатолицьке спрямування роману, але воно є антихристовим.

Розчахнутість героя роману між дияволом а Христом, навчання у диявола а також комерційна оборудка Бога Яхве з Христом - се свинство. Свинство свідоме, світоглядне, антихристове. Саме так я сприймаю концепцію Сарамаґо.

Чи переважають художні вартощі роману його антихристовість? На жаль, ні. Бо не можна духовні речі переводити у праґматичну бухґалтерію. Бог Яхве запраг бути Богом усіх людей, не тільки жидів. Тому уклав контракт із Ісусом. А з ким контрактує сам Сарамаґо? Чи не зі своєю совістю письменника?

Скільки лайно не цукри, воно не перестає ним бути. Тим більше - духовне.

Велич Ісуса у тому, що він приніс людству нову філософію рівности а любови. Сполучаючися з природним одчуттям справедливости, ся філософія очистила людство од скверни і дала живодайної води на дві тисячі літ. Мовлячи про віру і церкву не варто плутати сі дві речі. Віра - явище позацерковне, же може існувати і без церкви, і без священика. Останні є тільки інструментами реалізації віри. Иншими словами - церква хор альбо оркестра,але кожен може співати своїм голосом там, де уважає за потрібне - і Бог чує його. Ба більше - він може говорити  у серці своєму - і Бог чує його.

Сарамаґо у своєму тексті ретранслює одинадцяту заповідь Ісуса ХРИСТА - НЕ БІЙСЯ - проте не тямить ані  сути її, ані її споконвічної сили.

Розумію ФОЛІО, же є геть неперебірливим у своїх виданнях, але Віктор  Шовкун міг би подумати перед тим, як се духовне лайно перекладати українською.

Зрештою, роман має право на існування і на своїх прихильників, але я особисто у своїй книгозбірні його не триматиму, бо лайнові духовному місця у ній нема.