Одного суботнього вечора мій друг Мишко запросив до себе додому (а живе він, до речі, зовсім неподалік від школи, яку я закінчив) мене та Тараса. Десь о дванадцятій ми вже встигли випити весь алкоголь, який попередньо придбали, тому вирішили збігати в крамницю за вермутом.
- Щось мені хуйово, - сказав Мишко, щойно ми опинились надворі.
- Мені також, - мовив Тарас.
Я йшов мовчки. Мав острах, що мене знудить, тільки-но я розтулю рота.
Уже поряд з крамницею на нашому шляху трапилися три уйобки: на кілька років старші за нас, такі ж п'яні, але значно агресивніші.
- Дайтє сігу, - наказав нам їхній заводіла, щойно підійшовши.
Лише в Мишка залишалося кілька штук, і він з нехіттю простягнув поцу одну сигарету.
- Нас троє. Дай на всєх.
- Ні хуя.
- Міш, ну дай уже їм сигарети, - тихцем сказав йому Тарас.
Певно, уже обісцявся зі страху, подумав я.
Але Мишку було байдуже на благання Тараса - він не хотів попуститися. Хтось це пояснить силою характеру, хтось - тим, що Мишко ще досі не вичавив із себе бидло. Зрештою, один із гопів зненацька вхуячив йому під дих, і від неочікуваного болю у Мишка потемніло в очах. Покидьок уже збирався нанести другий удар...
Та з-за моєї спини зненацька виринув Тарас і упиздив його з ліктя в обличчя. Я був геть ошелешений такий видовищем! Але Тарас не втратив пильності й пружним змахом ноги вдарив іншого гопа у підборіддя - той, за інерцією, підстрибнув на півметра й гучно звалився на землю. На останнього ворога ми одночасно налетіли з Мишком і спільними зусиллями повалили на спину. А згодом - їбашили ногами...

За десять хвилин ми переможною ходою поверталися до будинку Мишка. Тарас ніс у руці літрову пляшку Маренго.
- Я зовсім такого від тебе не очікував, - мовив я до друга.
Тарас знітився й засоромлено сказав:
- У Фастові я всіх бив по їбалу...
І завдяки Тарасові мені стало зрозуміло, що зайвого досвіду не існує. Можна говорити лише про брак досвіду, що виникає в конкретних ситуаціях. І я, перебуваючи на той момент у районі, де зростав, відчув, що зовсім не шкодую про свою юність. Хіба що варто було частіше пиздитись.