22 вересня у селі Красилівка Ставищенського району Київської області відбулась презентація першої збірки поезій імениниці Тетяни ІВАНЧУК РОСА РІКИ, виданої Українським клубом. Тетяна Іванчук отримала ґран-прі на фестивалі ПОЕТИЧНА ЗИМА у Білій Церкві у 2011 році.
На її презентації виступили Голова секретаріату Українського клубу Олексій УСАЧОВ, заступник голови Ставищенської РДА Віталій КОЗАК, Красилівський сільський голова Леонід ОРЛІВСЬКИЙ, бібліотекар Алла СЕНЧИЛО, відомий український поет Микола БІДЕНКО, директор Київської обласної бібліотеки Микола ЗМІЩЕНКО, член правління Українського клубу Оксана ЩЕРБАНЬ, поет з Вишгорода Микола ДУДАР, голова правління Українського клубу Роман КУХАРУК, ансамбль народної пісні РІДНИЙ КРАЙ та багато инших.
Сценарій
презентації книги
Тетяни Іванчук
„Роса ріки"
(Сцена святково прикрашена, на задній кулісі картина з обкладинки примірника, вислови про поезію, газета «Сільські обрії». На першому плані кошики з квітами. Біля сцени стоять столи з квітами для гостей.)
Ведуча:
Красилівська земля - це край, де ми народилися та живемо, де живуть наші батьки, де жили наші діди та прадіди. Це земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівнею піснею, мудрими та талановитими людьми. Скільки ніжних , ласкавих, поетичних слів вигадали люди, зачаровані рідним краєм. Виявляється, що поряд з нами живуть талановиті майстри слова, у чиїх творах відображено мрії та сподівання. Приємно, що вони своїм поетичним словом збагачують нашу літературну спадщину.
Ведуча: Доброго дня шановні гості, любителі поезії, всім, хто завітав на наше свято! Сьогодні приємна подія зібрала нас разом - день народження нової, першої книги нашої односельчанки, поетеси Тетяни Костянтинівни Іванчук, ця подія співпала з її днем народження. Тож, Тетяно Костянтинівно, вітаємо Вас з подвійним святом та запрошуємо разом з родиною на сцену!
(Під оплески глядачів на сцену виходить автор з родиною і сідають за стіл на краю сцени.
Ведуча: А також розділити з нами це свято прибули гості:
(викликати по групах та розміщувати за різні столи)
- члени родини та друзі Тетяни Костянтинівни;
- керівники Українського клубу;
- керівники обласної дитячої бібліотеки;
- заступник голови Ставищанської районної адміністрації;
- спонсори, за підтримки яких вийшла книга;
- журналісти обласного телеканалу УТР, місцевого телеканалу „Грант", радіо „Голос Києва".
Ведуча:
Для мене тут найкраще пахнуть вишні,
Понад найкращим шляхом у селі,
Бо я цим шляхом із дитинства вийшла
На всі шляхи великої землі.
Для мене тут найкраще пахне колос,
І найдзвінкіш співають солов'ї,
Земля мені подарувала голос,
А я землі - поезії свої.
Ведуча: (на фоні легкої музики, показ фотографій)
Тетяна Костянтинівна Іванчук народилася ранньої осені 1961 року в селі Красилівка в родині колгоспників Костянтина Романовича та Ганни Василівни. Крім Тетяни, в сім'ї зростали ще 4 сестри - старша Клава, молодші Тамара, Катя, Надія та брат Роман. В рідному селі непомітно промайнули дитячі та юнацькі роки. Бажання отримати освіту та здобути професію привело Тетяну Костянтинівну до Київського технікуму легкої промисловості, який закінчила з відзнакою в 1981 році.
Разом з чоловіком побудували будинок та виховали трьох чудових доньок.
Ведуча: Перші творчі кроки зробила ще в школі. Вона уважно вдивлялася в рідну природу - луги, поля, небо - такі звичні з самого дитинства. Це джерела, які наснажили думки, почуття та уяву здібної та талановитої дівчини, спонукаючи до поетичного самовираження.
В далекому 1977 році районна газета друкує її перші поезії.
Рідна земля
За вікнами - далі зоряні,
Відкриті і невідкриті.
За хатою - поле зоране,
Ранковим туманом вмите.
Іду росяною стежкою
І чую, як пахне літо.
Над степом встає мережкою
Блискуче сонячне світло.
Цілує кожен листочок
І ноги ласкає босі,
Мені розповісти хоче
Легенду, незнану досі.
Чи, може, мені здалося,
А я сподіваюсь марно
Та ні ж - бо ж співа колосся,
І казка у далі манить.
Біжу по росі й неначе
Лечу над безмежним полем,
Як птах. Навкруги все бачу
Знайоме і рідне до болю.
Ведуча: Зараз
до слова запрошуємо
голову села Орліського Леоніда Петровича
Ведуча: Творчий доробок Тетяни Костянтинівни чималий. Чільне місце в ньому посідають вірші присвячені рідному селу, близьким людям, вона пише про людські долі, про життя, про кохання.
І тому, не роздумуючи, бере участь у 4-му літературно - мистецькому фестивалі «Поетична зима», який проходив в місті Біла Церква в 2011 році.
Ведуча: За здобуту перемогу в літературному конкурсі виходить друком збірка поезій поетеси «Роса ріки». Книга побачила світ за сприяння видавництва Українського клубу. Своїми враженнями
просимо поділитися голову правління Романа Кухарука та голову секретаріату Українського клубу Олексія Усачова.
Ведуча: Сьогодні у нас на святі присутні представники Київської обласної адміністрації - генеральний директор обласної бібліотеки для дітей, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України Зніщенко Микола Павлович, заступник директора по науковій роботі, Заслужений працівник культури України Людмила Петрівна Соляник,заступник директора по роботі з бібліотеками області Віра Григорівна Вітько.
Ведуча: Шановні гості сьогодні також приємно подякувати за матеріальну та моральну підтримку директора ТОВ «Красилівське» Медведському Валерію Євгеновичу, Морозу Олександру Олександровичу, Даценку Івану Івановичу, Бондаренко Валентині Романівні.
Ведуча: А зараз для вас співає народний фольклорний колектив „Рідний край".
(звучить пісня) ___________________________________________________________________________________________________________________
Ведуча: „ Все починається з малого:
З зернинки - хліб,
З промінчика - зоря ..."
У Тетяни Костянтинівни все почалось з батьківської вимогливості,
порядності, працелюбності та з самовідданої, безмежної любові матері. Сьогодні немає серед нас Ганни Василівни, з якою щирістю, по-материнськи раділа б вона за свою доньку. На нашому святі присутній батько поетеси Полотняк Костянтин Романович.
(Слово батькові)
вірш „Я без села не проживу"
Ведуча: Пісня. Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність. І зараз до вашої уваги звучить пісня .
(Пісня про матір Т.Іванчук, Н. Манукян)
Вірш «Моїй мамі» Манукян Каріна
Вірш «Вже так ведеться» Терлецька Юлія
Ведуча: Життя прожити - не поле перейти. 29 років пройшли поруч з чоловіком Василем. На жаль хвороба забрала із сім'ї чоловіка, батька від дітей. Червоною ниткою через вірші Тетяни Костянтинівни проходить сум, біль і жаль за покійним чоловіком.
Вірш «Боже, як давно все це було» Манукян Н.
Пісня в запису
Манукян Каріна «Пробач життя, що ти не так прожити»
Ведуча: В житті кожної людини є найсвятіше - це її родина, батьки, діти і онуки. Любов до дітей, маленьких внучок Каті і Кіри дала можливість висловити свої почуття в поезії.
Вірш «Моїм дітям і онучці» (читає автор)
Ведуча: З привітальними словами до своєї матусі звертається старша донька Оксана.
Ведуча: Тетяна Костянтинівна пише гарні та щирі вірші для дітей, які зараз нам прочитають внучка поетеси Катя та Манукян Володя.
Вірш внуків Каті і Вови
Пісня Манукян Володя «Атаманчик»
Ведуча: Книга... Важко переоцінити її значення для людства.
Сьогодні ми вшановуємо книгу - хранителя духовних скарбів.
На сцену запрошуємо завідуючу Красилівською сільською бібліотекою Аллу Сенчило.
Ведуча: Закохана в поезію, Тетяна Костянтинівна з задоволенням зустрічається з поетами - земляками,рада зустрічі з новими людьми, адже це завжди дає нові враження, емоції, натхнення до роботи й поетичної творчості. З радістю хочу повідомити вам, що славиться наша земля поетами. На наше свято ми запросили поетів - із села Гейсиха Миколу Біденко, із міста Жашків нашу землячку, Тетяну Альмужну, зі Ставищ до нас завітали Ірина Юхимчук . Із радістю запрошуємо на сцену Миколу Біденко, Оксану Щербань з Білої Церкви, Миколу Дударя з Вишгородського району.
Слово поетам
Звучить пісня у виконанні колективу «Рідний край»
Ведуча:
Над рідними нивами квітнуть розмаї,
Неначе село помолодшало враз,
Привітно і радісно нас зустрічають
І школа, і дзвоник , і клас.
Своїми спогадами поділиться вчителька Тетяни Костянтинівни, викладач історії Кулібаба Ніна Григорівна.
Ведуча:Збірка Тетяни Костянтинівни відбиває творчий шлях, який тривав понад три десятки літ. У віршах вона передає свої життєві враження про оточуючий світ. Образ природи авторка описує ніжно і трепетно, починаючи весняним пробудженням і закінчуючи зимовими пейзажам. Прийміть привітання від наших молодших учасників заходу.
(Виступ учнів Дудник В. «Листопад», Полотняк Б. «Заспіваю», Зайчук А. «В туманім сивім»)
Ведуча : Бентежні спогади про далекі дитинство і юність, теплота родинного вогнища, прагнення знайти гармонію в людських почуттях і взаєминах - все це щиро і невимушено постає у поетичних рядках Тетяни Костянтинівни.
Широко розкрита в збірці Тетяни Костянтинівни тема кохання і розлуки, радості і печалі. Почуття не завжди можна висловити прямо, а поетичне слово не зрадить сердечної таємниці, наче вірний друг, воно допоможе, розрадить, зніме смуток із душі, навчить чекати і вірити.
Вірш «Моя любов» Альмужна О. Г.
Ведуча : Тетяна Костянтинівна періодично друкується в місцевій пресі та мріє покласти свої вірші на музику. Вона є членом Всеукраїнської творчої спілки «Літературний форум». З задоволенням бере участь в шкільних та загально сільських святах і заходах.
В 2012 році Тетяна Костянтинівна очолила Красилівське поштове відділення зв'язку.
Слово надається автору збірки „Роса ріки" Тетяні Костянтинівні Іванчук.
Ведуча : Книга Тетяни Іванчук є гідним дарунком всім любителям поезії, а літературна Ставищенщина поповниться ще однією збіркою поезій, яка стане перлинкою багатої української поезії.
Отож хай і в ваших і в наших серцях, живе надія на краще майбутнє, надія на мирне небо, надія на здоров'я, якого щиро Вам бажають учасники концерту.
Із піснею час швидко лине,
Нажаль нам кінчати пора.
Дозвольте в останню хвилину,
Всім зичити щастя й добра,
І творчих здобутків у праці,
Аматорам - нових пісень,
Бажаєм вам гідно зустріти,
Новий, мирний, світлий день.
Звучить пісня у виконанні колективу «Рідний край».
