Вже став «притчею во язицех» (або, як передає цей вираз Святослав Караванський, «у кожного на губі висить») законопроект під кодовою назвою Кі-Ко.  Автори документа «Про засади державної мовної політик» С.Ківалов та В.Колесніченко разом зі своїми неблагородними спільниками хочуть будь-що-будь таки засунути кляп у рот українській нації. Підтримка ж-бо потужна: «Отступать нєкуда - за намі Москва». Отак оцей кремлівський «загранотряд» (в сенсі загороджувальний, а не закордонний) «змушують» бідних «підрахунвейбінів» працювати в поті чола на благо «родіни», заробляти на лацкани піджаків московські брязкальця, а в кишені тих піджаків - американські грошові знаки.

З ними все зрозуміло, але є питання до голови парламенту Володимира Литвина і лідерів об'єднаної опозиції, які 5 червня 2012 року без жодної протидії і за активного сприяння першого допустили ухвалення в першому читанні законопроекту № 9073. «Зміст цього законопроекту суперечить Конституції України, кардинально ревізує порядок застосування мов, спотворює суть Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, - сказано в листі Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса до В.Литвина від 18 червня ц.р. - Попри Ваші лукаві запевнення, що Ви не підтримуєте цей законопроект, його прийняття стало можливим за Вашого потурання - внаслідок грубого порушення Регламенту Верховної Ради України, коли за відсутності значної частини депутатів проводилося голосування їхніми картками, «купленими» або взятими «у короткострокову оренду.

Підіграючи фракціям Партії регіонів та Комуністичної партії, Ви стаєте прямим співучасником антиконституційних дій з утисків української мови і юридичного закріплення русифікації України. Посилення інформаційної експансії російської мови в інтересах чужої держави та прийняття русифікаційного правового акта пов'язуватимуться в майбутніх підручниках з історії і політології  не лише зі згаданими вище партіями, але й особисто з Вами, з головою Верховної Ради України Володимиром Литвином».

До речі, за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 90,3% мешканців Житомирщини, де розташований його виборчий округ, є етнічними українцями. Тому можлива співучасть голови парламенту в антиукраїнській кампанії може призвести до ситуації, яка склалася в Республіці Білорусь 1995 року. «Закликаємо Вас отямитися і зробити все, щоб не допустити прийняття законопроекту № 9073 у другому читанні. Інакше на парламентських виборах люди «віддячать» Вам, проголосувавши за інші політичні сили і позбавивши Вас нагоди й надалі спекулювати з парламентської трибуни довкола того, що є святим для кожного українця - Мови».

Не менші претензії були висловлені в листі Коордради до Голови Ради Об'єднаної опозиції А.Яценюка та керівника Центрального виборчого штабу Об'єднаної опозиції О.Турчинова: «Ви як лідери об'єднаної опозиції не вжили дієвих заходів проти прийняття цього ганебного і вкрай провокативного законопроекту. Ми сподіваємося, що це не була політична вистава, поставлена найбільш оплачуваним в Україні письменником з вулиці Банкової. Тисячі людей, які попри рясний дощ протестували в цей час під стінами Верховної Ради України, очікували спротиву і боротьби, а не палких промов та обіцянок у майбутньому часі. Ваші слова нас не переконали, бо не лише словом, а й насамперед ділом насправді вирішується доля України». Коордрада закликала всіма силами протистояти в сесійній залі парламенту новітнім окупантам під час другого читання законопроекту № 9073, щоб не допустити його прийняття - «за честь, за славу, за народ».

        2 липня 2012 Коордрада підготувала листи  до тих депутатів-тушок Верховної Ради, які голосували за проект Кі-Ко в першому читанні, але, можливо, ще не втратили залишки своєї совісті (чи страху), а також організувала збір підписів 67 інститутів громадянського суспільства, за дорученням яких три відомі науковці надіслали ті листи із закликом та аргументацією не голосувати за прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політики». В листі наголошено, що цей законопроект «...украй небезпечний для нашої державності. Він веде до розколу країни та протистоянь усередині українського суспільства. Не викликає сумніву, що все це - частина кремлівського мегапроекту, мета якого - стерти Україну з політичної карти світу».

Однак цей письмовий заклик залишився голосом волаючих у пустелі. Совість випарувалася, а в п'ятки пішов страх не перед народом, а перед «шлепером» і шапкокрадом.  Вони, як і Верховна Рада в цілому, виявилися політично безвідповідальними і 3 липня на вечірньому засіданні Верховної Ради стали співучасниками конституційного перевороту. Всього цей відтепер фактично нелегітимний законодавчий орган віддав 248 голосів (хоча вже є письмові відмови окремих депутатів) за проголосований повторно законопроект у першому читанні. Другого читання не було, оскільки залишаються не розглянутими понад 2000 поправок, які надійшли в профільний комітет, і, зрозуміло, немає рішення самого Комітету. Саме голосування було суцільною фальсифікацією і тотальним порушенням визначених процедур голосування та Регламенту Верховної Ради України. Щоб затерти сліди злочину, зі сайту Верховної Ради зникли результати першого голосування 219 голосами про внесення законопроекту до порядку денного, фальсифікується стенограма.

50 років тому Василь Симоненко написав про Україну та її запроданців і відступників:

                      Хто тебе любов'ю обікраде,

                      Хто твої турботи обмине,

                      Хай того земне тяжіння зрадить,

                      І з прокляттям безвість проковтне!

ПЕРШОДРУК : НАЦІЯ І ДЕРЖАВА