На одному з засідань Европейського клубу виступив відомий письменник, член Пен-Клубу, колишній народний депутат України, політв’язень з десятирічним стажем Микола ГОРБАЛЬ.

Він поділився з молодими колегами досвідом політичної боротьби, в яку потрапив ледь не випадково.

Він займався музикою, викладав у Борщівському музичному училищі, коли кілька його патріотичних пісень потрапили на стіл слідчого КДБ. Слідчий грав ролю «доброго товариша», підпиши, мовляв, папір, суд дасть умовно та й будеш на свободі. Обдурив. У нього в теці вже лежала закрита рецензія на вірші Горбаля, здійснена Дмитром Кременем. Звинувачення в націоналізмі коштували Миколі 5 років таборів.

Отже, панове, я – в табір, а Кремінь – у чергу по Шевченківську премію – зауважив Микола Горбаль.

-      Чому ви не вступаєте до НСПУ?

-      Не хочу бути в одній спілці з Дмитром Кременем і такими як він. У нас з ними ріжні цінністні орієнтири, поняття чести і гідности. Коли я сидів, НСПУ не згадувала про мене. Про мене згадував міжнародний Пен-Клуб. От у цій організації мені не соромно бути.

-      А так звана Макулатурна Україна? Ваше ставлення до неї?

-      Та власне, ця газетка є складовою частиною НСПУ. Там завжди друкують «розпинальні статті», а в часи моїх відсидок – ще й покаянні заяви: Василя Захарченка, Олеся Бердника… Ні НСПУ, ні ЛУ ані покаялись, ані змінили свою сутність. Тому там мені робити нічого.

За інформацією, що є у розпорядженні інформаційного агентства НАЦІЯ, у табори агітувати за написання покаянних заяв до Макулатурної України їздили члени НСПУ Віталій ДОНЧИК та Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ. Їх здебільшого посилали на…

Але це не завадило їм обом зробити НСПУ-шну кар’єру: лауреати Шевченківської премії, науковці, видавці і прочая, і прочая…

А Дмитро КРЕМІНЬ очолює зараз Миколаївську обласну організацію НСПУ. Вчить, мабуть, молодняк, як правильно оцінювати націоналістичні твори і сподобитись ласки міністра освіти...