Українські громадські організації давно залишені напризволяще. Політикам вони потрібні лише як постачальники волонтерів на виборах і масовки для  політичних акцій. Владі  вони тим паче не потрібні як соціальні партнери і  розумні критики. Громадяни переважно не підозрюють про їх існування, зберігаючи совкове сприйняття громадської організації як чогось типу ОСВОДу чи горбачовського Товариства тверезості. На питання чим конкретно може допомогти  громадська організація пересічний українець відповіді не знає. В людських головах профспілка  продовжує асоціюватись з крилатим виразом «школа комунізму», а організації чорнобильців, афганців та їм подібні більше нагадують профспілки, ніж сучасні громадські структури. Про грантоїдні організації і говорити зайво – це не організації, а проекти, які  «прищепили» на тілі хилого українського суспільства,  щоб казати- є демократія. Без міцної структури національних громадських  організацій  наше громадянське суспільство нагадує паралітика із слабеньким хребтом. Діагноз такий, що знизу вверх  консолідація громадського руху  ще довший час не відбудеться. Якщо втратимо ще років з п’ять, може не відбутися взагалі і поволі українську громадську силу заглушать гранітоїди і п’ятоколонні капосники. Отже, мусить бути ініціативна група, яка  готова взяти на себе тягар бути громадським урядом, по-доброму узурпуючи владу, щоб силоміць об’єднати громадський рух згори. Для цього потрібно мале коло людей, які знають, що робити. Перше завдання такого  самопроголошеного уряду- навести лад  в громадському русі,  об’єднати його в єдину мережу з допомогою горизонтальних контактів та регламенту. А вже потім організувати всеукраїнську акцію з підтримки народного пенсійного законопроекту чи податків буде дуже просто. Якщо такий уряд подбає, щоб було Ким керувати, він зможе організовано захищати будь-які інтереси громадян. Тоді й політична система зміниться на потребу громадянинові сама. Отже,   треба зробити дуже розумну і виважену інвентаризацію всіх громадських організацій, виокремивши питомо національні, які мають місію, корисну всьому суспільству і не працюють на інтереси не зовсім наші. Наступний крок-  озброїти їх сучасною методологією діяльності єдиного українського взірця. Потім почати пробу сил з дуже важливої справи, про яку передчасно говорити не варто, щоб не наврочити. Отже уряд над українськими розумними організованими патріотами потрібен, інакше все буде так, як є –броунівський рух патріотизму, розумні дискусії  і  безконечне творення групп у ФБ

29.02.12р.                                                    Володимир Ференц.