22 травня 2011 року відомому українському поетові Миколі БІДЕНКУ виповнилось 60 років. Його привітали з ювілеєм однокласники, земляки з Ставищанського району, режисер театру Віталій Корніяка,  а також колеги-літератори: Станіслав Вишенський, Костянтин Коверзнєв та Андрій Підпалий.
Від Українського клубу  Миколу Біденка привітали з ювілеєм голова секретаріату Олексій Усачов та голова правління Роман Кухарук.
Напередодні ювілею поет відповів на кілька запитань кореспондента Літфоруму:

 

1. Як характеризуєте свій доробок?
   

   хаотичний порядок. відкриття паралельних світів у слові. і використання слова у цій новій якості як будівельного матеріалу. коли не вдається прожити в дійсності якісь важливі для тебе складові людської долі через фізичні обмеження котрими можуть бути навіть знання, або, частіше, віра у знання.  тоді  починаєш  все далі заглиблюватися в простори екзистенції.

   тому, хто цінує цілісністть своєї долі,  буде інтересним прослідкувати, разом зі мною, існування особистості  там де вона виходить поза свідомість. 

   ми не можемо спостерігати ці короткотривалі і дивні, мовспалахи темряви, процеси з позиції реальності, але задіяні як інструменти, певним чином поєднані наші природні відчуття    можуть вловлювати наше пірнання в гибини хаосу як самостійні порухи власної тіні. адже хаос теж має свою закономірнісь і мене він приваблює останнім часом більше ніж космос. умовно кажучи якщо космос це ритм то хаос алгоритм зі знаком стохастичності, такої собі узаконеної випадковості. мистецькі пошуки  все частіше  відбуваються на тонкій лінії пограниччя світла і темряви і тут справді відбуваються відкриття. навіть відриття нового життєвого простору, коли вдається поєднати ці несумісні речі.
   
   

   Чи визначили самі собі своє місце в українській літературі?
   

   не може ріка позначати себе точкою, навіть добігши до моря.
   

   Маєте багато друзів?

   я намагаюсь впорядковувати світ у собі таким чином щоб все, що знаходиться біля мене, було умиротвореним, а, відтак, дружнім до мене і всього навколишнього. серед моїх друзів і трави, і птахи, і люди. тільки в такій єдності ми можемо  творити, творити утворюючи нашого найбільшого друга – життя.
   

   Що чекати нового від поета Біденка?
   біденко про це нічого не знає. але я не хотів би щоб ви чогось чекали,  я хочу щоб ви допомагали біденкові відроджувати націю, будувати державу. адже це процес життєво необхідний поки народ існує. а наші вельмисановні предки так гульнули на чужому весіллі, що нам українцям кілька сот років живеться на своїй землі як у блювотині. зате зайди обсіли наші вершини як тля паростки.  майже як за пушкіним, чим менше любиш україну, тим легше жити в ній. для мене ж кредо – україна понад усе.
   
   Що побажаєте читачам Літфоруму?
   

   слухати бога, думати самому, говорити до людей.