… Ледь починає сіріти ; вставати ще рано - і якийсь час намагаюся думати про щось приємне – чомусь не виходить; час від часу гілка берези під моїм вікном торкається шибки  - і від того мов лезом під серце .

        … Виношу сміття . Біля контейнеру в цю пору щодня бачу одну й ту саму картину : молодий ще чоловік, неголений , у брудному одязі збирає пляшки , а коли пощастить , - і щось їстівне ,  дарма що й пацюки з - під контейнера визирають.

                Повертаючись від контейнера , на собі відчуваю його погляд – і боляче стискається серце, а обернутися, спитати щось не можу – не вистачає сміливості. Він чимось схожий на героя оповідання Тесленка «Любов до ближнього». Але «Любові до ближнього» сьогодні в школі не вивчають . Як і «Школяра» - і чи не тому , що  в  «Школярі» є вираз : «… школа – здирство … школа – грабіж …  » 

        Та найдивніше , що не вивчають «Дива» Загребельного : комусь вигідно - таки , аби наші діти не знали, як писалася ікона , в чому полягає техніка виконання мозаїки чи фрески … А ви що думаєте ? ..

        … Вже зовсім розвиднілося;   поспішають кудись люди  - сумні, невеселі, з сірими, як цей день, обличчями . Та й сам, відверто кажучи, забув , коли був веселим – і хіба на похороні народу буває весело ? ..

        … Дивно , що Васильків у ямі , а навколо міста – горби , на яких дачі – запустілі , порослі бур’янами, в яких вночі виють лисиці . Господарі повимирали, а молодь не хоче працювати на землі: вона нині товар , який можна вигідно купити, щоб потім перепродати. А ким залишиться українець без землі ? .. У чукчів – олені . У жителів пустелі – верблюди . Нашим пріоритетом  має бути земля, якою нас наділив Бог і якої скоро не стане, а мо,׳ продадуть ліси, небо і «… синій з горами Дніпро …» . До цього йде - і , мабуть - таки, вигідно це комусь .

        … Доки думав ось так, недопалок припік пальці .

        … Пора на роботу: урок – перерва , урок – перерва  , і так п׳ять або шість разів, та все колись закінчується.

        Після роботи заходжу у міську бібліотеку. Читаю «Свободу», «Шлях перемоги»   - колишній учень, спасибі , передплатив . 

Читаю і не вистачає гніву: чому ті , хто віддав за волю свого народу життя , не може бути прирівняний до ветеранів найстрашнішої війни ? .. Вони не йшли, як телята, куди їм скажуть, а  воювали на трьох фронтах одночасно: з фашистами, кадебістами і Армією Краєвою – при співвідношенні сил  1 : 40 – як при Фівах . І , знову ж таки, комусь це вигідно .

… Вдома не вмикаю телевізор після Нового року. Відчув , що зір став кращим, та й нервую не так . На Новий рік ввімкнув: і Павлик, і Ані Лорак, і Повалій, і Ротару - всі по - російськи «печуть»  за гроші – зовсім скурвились.

… Вечоріє. Далеко за чорним лісом ховається червоне, якесь зле, сонце. Піднявся вітер – і знову гілка берези торкається в шибку мого вікна – і від того немов сіллю на рану .

… З сусіднього двору завиває собака . Спати не хочеться … І ніч – як море … Засинаю лише під ранок …