Маленькі сережки-лялечки можна побачити на вухах тернополянки Лесі Скрипки. Такі неординарні прикраси майстриня почала робити більше року тому, – пише “20 хвилин“.

Сережки у вигляді ляльок-мотанок від тернопільської майстрині Лесі Скрипки носять модниці з України, Канади, Росії і навіть Японії. Сережки-лялечки можна носити і до одягу в національному стилі, і навіть до джинсів

В основу сережок-ляльок покладений принцип роботи над лялькою-мотанкою, розповідає жінка. Адже саме мотанки – основне її заняття. Перші сережки майстриня зробила для себе. Згодом такі прикраси собі вподобали модниці і з України, і з-за кордону.

Одягають навіть японки

Сережки у вигляді ляльок-мотанок Леся Скрипка почала робити минулого літа.

Літо – пора етнофестивалів та ярмарків, – розповідає жінка. – Я подумала, що треба якось цікаво себе презентувати. Тож я вирішила зробити акцент на сережках. Так народилася маленька лялечка.

На оригінальні прикраси на вухах одразу звернули увагу багато людей. З’явилися охочі придбати і собі такі сережки. Тому пані Леся зробила їх кілька десятків.

Одного разу Леся Скрипка одягла сережки-ляльки на фестиваль “Ляльковий світ”, який відбувався у Львові.

- Там мої прикраси не залишилися без уваги, – каже жінка. – Мені навіть дружина львівського мера зробила комплімент. Було так приємно. Я їй подарувала пару сережок. Жінка дуже зраділа. У неї на вухах вже були прикраси. Тож сережки вона причепила собі до одягу, наче брошку.

Разом із ляльками-мотанками свої сережки Леся Скрипка возила і на фестиваль “Країна мрій” до Києва. Там ці прикраси часто купували іноземці.

- Мої сережки навіть купили японки, – каже тернополянка. – Загалом сережки-мотанки вже мають модниці з Росії, Канади.

До речі, ляльку-мотанку не всі сприймають адекватно, мовляв вуду, помітила майстриня. А от сережки йдуть “на ура”.

Планує робити і брошки

Сережки-ляльки Леся Скрипка робить за принципом ляльки-мотанки. Лише цей виріб маленький, відповідно, робота над ним більш клопітка.

- Спочатку слід зробити основу – валик із ситцевої тканини. На обличчі ляльки слід намотати хрестик. Це символ сонця, – пояснює майстриня. – Потім одягаємо ляльку. Для цього я дуже часто застосовую хустки або однотонну тканину. Ляльку слід завернути у тканину, як дитину. Тобто одягти в хустку. А на шиї закріпити, щоб вона не розкручувалася. Далі чіпаємо гачечок, і сережка готова.

Сережки-ляльки майстриня робить довжиною до кількох сантиметрів. Все залежить від того, що хочуть люди.

- Одні модниці просять менші сережки, – каже жінка. – А любительки масивних прикрас хочуть довших сережок, які б сягали аж до плеча.

Такі сережки одягають до одягу в національному стилі, зауважує майстриня. А одна її знайома придбала собі сережки з синьої хустки до джинсів.

Леся Скрипка каже, що ще й робить брошки на одяг у вигляді маленьких ляльок-мотанок.

- Може й прикраси на шию робитиму, – каже вона. – До речі, подібні сережки роблю не я одна. Якось в Інтернеті прочитала, що одна майстриня робить схожі сережки. Я пригадала, що ми познайомилися на фестивалі у Львові. Жінка виклала в мережі фото своїх робіт. Вона зауважила, що це задумка Лесі Скрипки. Мені було дуже приємно таке прочитати.

Робить прикраси з тканини

Лесі Скрипці подобається робити біжутерію із різних матеріалів. Раніше вона робила кульки для сережок та намиста із тканини.

- У мене завжди є багато тканинних обрізків, які можна використати, – каже жінка. – Я брала клаптик, робила з нього кульку і перетягувала її ниткою. Таким чином кулька виходила не гладка, а з випуклою поверхнею. ЇЇ можна прикрасити бісером.

Але одночасно все робити неможливо, зауважує майстриня. Тому більше уваги вона приділяє саме ляльці-мотанці.

- В’язання, вишивання, шиття – без цього я не могла ніколи, – каже Леся Скрипка. – Навіть в той час, коли я взагалі не займалася рукоділлям, я не могла нічого не робити. Мій чоловік не раз сідав на спиці. Я завжди в’язала, шила, вишивала. А це тихенько вилилося в ляльку-мотанку. Причому роблю ляльки не лише для себе. Нині мої роботи купують, я вожу їх на виставки.