Нова книга лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка Степана Сапеляка – осягання й вага слова. Слова будителя. Слова сакрального. Слова, як вищого Дару Божого... Через причастя Апостольського Псальму, слова Шевченкового, поет повертає загальнолюдські цінності, його цілющі духовні начала на многотрудній “кроткій” стезі власної поезії й есеїстики. Біль за трагічну долю України, віра в нескорений дух народу проймають поезію Степана Сапеляка; три вічні джерела живлять її: український фольклор, Біблія, Шевченко. Несподівані, щемкі метафори раптово освітлюють виднокола вірша, у сферу асоціативних зв'язків увіходять герої історії України, образи давнього українського письменства.

Біографічна довідка. Сапеляк Степан Євстахійович народився 26 березня 1952 року в с. Росохач Чортківського району Тернопільської області. Навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету. Був заарештований органами КДБ і ув'язнений, перебував у тюрмах і концтаборах. Член Української Гельсінської Спілки, співредактор позацензурного часопису "Кафедра". Зараз Степан Сапеляк проживає в Харкові. Українському читачеві за кордоном відомі 5 збірок його поезій, виданих у Бельгії, ФРН, Канаді, США протягом 1978-1990 рр. Автор книжок "День молодого листя" ( Брюссель, німецькою мовою), "Без шаблі і Вітчизни" (Торонто), "З гіркотою в камені" (Нью-Йорк), "Відлуння вцілілих строф" (Торонто), "Тривалий рваний зойк", "Журбопис", "Страсті по любові", "Хроніки дисидентські від головосіку". Лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, премій імені Левка та Богдана Лепких, імені В. Сосюри, член Прес-клубу, член Національної спілки письменників.