Літературно-мистецьке товариство Сумського земляцтва у місті Києві (голова – Іван РІШНЯК) та Українського клубу завершило творчий рік дев’ятими літературними п’ятницями на Рибальській 24 грудня.

Наприпочатку ведучий зустрічі Роман КУХАРУК прочитав одне з оповідань незабутнього Левка ТИШКОВСЬКОГО з книжки «Башлам» та низку поезій великого українського поета Ігора РИМАРУКА.

Першим за ритуальну сову взявся голова секретаріату Українського клубу Олексій УСАЧОВ. «На жаль, з Римаруком знайомий не був, але бачив його не раз п’яненьким по Києві. На жаль, не було кому йому запомогти. Його поезія сильна і мусить бути в українському інформаційному просторі. Варто також зібрати і видати спомини про нього тих, хто його знав. Є в планах Українського клубу і створення музею української поезії. Левка знав краще. Він був справжнім, добрим і цілісним. Це був камінь. Був людиною слова і дуже слово цінував. Був геть сучасним, особливо в політиці. Не уявляю, як ми будемо працювати у Заліщиках без нього».

Микола СМІШНИЙ опріч Ольжича на сей раз переймався ще й  «Ловцем у житі» Селінджера.

Дебютував на зустрічі своїми поезіями політолог Дмитро ГАВРИЛЮК. Його твори вельми сподобались обидвом його колегам з універу імени Драгоманова, а Уїна ПОПЕЛЬ слушно визначила суть цих поезій однією фразою «Слухай думку мою, бо вона в мене є».

Дісталось від пані Уїни також Смішному і Кухаруку. Щоправда, потім вона прочитала свої серйозні поезії.

Взявшись за ритуальну сову, Олександер ДРАНДАР, прочитав кілька поезій – під новорічну ялинку.

Політолог, експерт Української політичної групи Валентин КОЛЄЧКІН повернувся до теми зустрічі: «Римарук поет складний і багатогранний. Він вивів українську поезію на якісно новий рівень. Це нова, справді нова література. Любов – дар, її треба заслужити. Але вона не є жертвою, а є чимось набагато кращим. Павук порятував Ісуса ХРИСТА.»

Взявшись за ритуальну сову підприємець і письменник в одній особі Ярослав ХОРОШИЙ вдався до споминів: «Левко Тишковський завжди був заповзятим і енергійним. Вістка про його смерть сприймається важко. Щодо Селінджера і його «Ловця у житі», то це книжка про підміну цінностей у сучасному суспільстві. І це приклад того, коли твір сильніший за автора». Далі гість з Вінниці прочитав кілька своїх прозових творів.

Голова політради Українського клубу Дмитро СУХИЙ, який не пропустив жодної зустрічі, на відміну від багатьох мистців, зауважив: «Сучасна українська література сильніша і якісніша ніж інформація про неї ув інформаційному просторі. Все написане вимагає сприймача-читача. Літературна павутина Літфоруму дієва. Конкуренції в поезії не тямлю, бо кожен поет самобутній, а як може конкурувати між собою вино і коньяк, наприклад?»

Дискусію підсумував Олексій УСАЧОВ словами: «Головне на шляху від вовка до Бога не стати псом».

Роман Кухарук прочитав кілька своїх сонетів з книжки «Сухі а мокрі дороги» і запросив усіх присутніх на наступну зустріч – 28 січня 2011 року.

Тема до роздумів а розмови: «Українці як історична НАЦІЯ – цивілізаційна місія вчора, сьогодні, завтра».

Хто бажає дискутувати – телефонуйте 044 237 44 40 або електронкою kuxaruk@ua.fm

З Новим роком і Різдвом Христовим.

Солодкої куті і веселих свят.

Максим КРАК.

на світлині Олександер ДРАНДАР.