3 грудня 2010 року на  Рибальській, 11 відбулась чергова зустріч у рамках спільного проекту Сумського земляцтва у місті Києві (керівник Іван РІШНЯК) та Українського клубу.

Темою засідання була така: «ЩО МОЖЕ ПРОТИСТАВИТИ ІСТИННА КУЛЬТУРА ГЛЯМУРУ?».

Наприпочатку зустрічі ведучий Роман КУХАРУК прочитав низку поезій представників західної школи поезії – бельгійців Жака-Люка ВОТІЄ та Іва НАМЮРА у перекладах Романа БАБОВАЛА та поляка Тадеуша СЛІВ’ЯКА у перекладах Марії РЕВАКОВИЧ та представників української літературної школи – Василя НОСИ і Тараса ФЕДЮКА.

Першим за ритуальну сову узявся політолог, голова політради Українського клубу Дмитро СУХИЙ. Він мовив наступне: «Нас цікавить якісний рівень, а не зірки і грантоїди. Глямур зручний для багатьох, але реальний результат дає справжнє».

Микола ГРИЦЕНКО, офіційний представник Сумського земляцтва у місті Києві, член НСПУ,  дебютант програми на УТР «Підсумок тижня» в якості політичного експерта, зауважив: «Глямур – це штучність. Я її не приємлю у будь-якій формі. Поезія -- це глибини. Глямур як штучність посягає на сі глибини. Глянець знищив поезію ув Европі. Остання надія – на слов’янство.» Далі Микола прочитав антиглямурний вірш з книжки «Голоси на вітрі».

Микола СМІШНИЙ, отримавши ритуальну сову, обізвав її СОфою і – для особо тупих – повторив свої думки з приводу поезії Олега Ольжича. Всеписьменницький сміх викликав заклик Смішного приєднатись до Ольжича негайно. Мабуть, українські письмаки не квапляться тоє здійснити негайно.

Олександер ДРАНДАР висловив думку про те, що неримовану поезію не сприйма і прочитав барикадну байку.

Член НСПУ Костянтин КОВЕРЗНЄВ повів, же верлібр – се повернення до первісних форм, а поезія передає не тільки і не стільки думку, а й емоції. На підтвердження сих двох тез пан Костянтин прочитав два свої антиглямурні твори.

Наколи ритуальна сова перейшла до міцних рук Валентина КОЛЄЧКІНА (політолог, експерт Української політичної групи), він згадав, що суміщає експертну місію з місією виночерпа (так само, як і Дм.Сухий, до речі), і мовив: «Глямур в мистецтві – порожнеча. Глямур у ЗМІ -- джинса».

Член НСПУ Тимур ЛИТОВЧЕНКО провів ретроспективну екскурсію по глямуру і ненав’язливо прореклямував свій роман про малого Орлика.

Рідновір і поет Руслан МОРОЗОВСЬКИЙ виступив різко проти педерастичної сути глямуру в Україні і прочитав низку сатир на сю тему.

Голова секретаріату Українського клубу Олексій УСАЧОВ зазначив: «Глямур – це відсутність цінностей. Його можна побороти тільки суспільною мораллю. Глямур – мило для порожніх людей, він вельми боїться якости, змістовности, сутности».

Олег ФЕДОНЮК: «Сьогодні день народження Сковороди. При ньому був глямур, але лишився не він, а Сковорода.»

Андрій КУЗЬМІНСЬКИЙ зауважив – «Глямур – це ринок».

На завершення зустрічі Роман Кухарук прочитав низку своїх поезій зі збірки «ПРОЩАЛЬНЕ ВИНО».

Протягом зустрічі її учасники ознайомились з альбомом маляра Нестора        КИЗЕНКА.

Тема наступної зустрічі: «ФЕНОМЕН СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ТВОРЕНОЇ ЕТНІЧНИМИ УКРАЇНЦЯМИ – Мироном ЛИСЕНКОМ, Аскольдом МЕЛЬНИЧУКОМ, Чаком ПАЛАГНЮКОМ».

Бажаючі взяти участь у дискусії зголошуються за телефоном 044 237 44 40 або   електронною поштою kuxaruk@ua.fm

Максим КРАК.