На основі розсекречених матеріалів із архіву СБУ написана біографія керівника Служби безпеки ОУН генерала Миколи Арсенича.

12 жовтня в Києві Центр досліджень визвольного руху презентував книгу Олександра Іщука та Валерія Огородніка «Генерал Микола Арсенич: Життя та діяльність шефа СБ ОУН».

«Інформація про його особу, діяльність та фотографії старанно приховувала сама ОУН, а після загибелі Арсенича на зібраній НКВД папці з’явився радянський гриф "Совершенно секретно". Щоправда, і цю папку КГБ згодом спалив…», — розповідає один із авторів дослідження к. і. н. Олександр ІЩУК.

І лише 2009 року, під час розсекречення архівів КГБ, історики отримали доступ і змогли віднайти в інших справах копії спалених документів із справи Арсенича. І до 100-річчя від дня його народження ЦДВР та ГДА СБУ підготували це наукове дослідження.

«Тридцятирічний Арсенич створив службу безпеки, яка 7 років водила за ніс дві найсильніші спецслужби світу — німецьке Гестапо і СД та радянське НКВД», — розповідає к. і. н. Валерій ОГОРОДНІК, співавтор біографії.

Історик продовжує: «Микола Арсенич ніколи довго не затримувався на одній території і зі своєю охороною чисельністю 20 підпільників пересувався з одного району в інший, здійснюючи перевірку діяльності своєї мережі. Завданням СБ ОУН було посилити дисципліну, очистити підпілля від впливу ворожої агентури».

Шеф СБ майже ніколи не фотографувався, на сьогодні відомі лише п’ять його світлин, більшість з яких — ще зі студентських часів. Не залишилося власноручних записів Арсенича.

«Ця книга буде цікава не тільки історикам, але й спеціалістам із безпеки. Діяльність СБ ОУН уважно вивчали НКВД і Гестапо, її аналіз публікувався в сучасних спеціалізованих російських виданнях в контексті боротьби Росії з чеченськими повстанцями», — розповів к. і. н. Володимир В’ЯТРОВИЧ.

Служба безпеки ОУН творилася як необхідний контррозвідувальний орган для захисту лідерів визвольного руху від репресивної політики польських спецслужб, Гестапо і СД та радянських терористів. Особливо гострим питання про СБ стало після того, як агент-терорист НКДБ Павло Судоплатов убив Євгена Коновальця. Німецькі та радянські органи високо оцінювали роботу розвідки СБ ОУН, відзначали її всюдисущість, уміння своєчасно виявити необхідну інформацію, а в разі потреби — здійснити несподівані збройні заходи. СБ створила розгалужену мережу інформаторів та симпатиків серед українського населення, а тому своєчасно була поінформована про основні заходи окупаційної влади.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху