Правління Українського клубу вітає рішення Президента України Віктора ЮЩЕНКА про дострокове припинення повноважень Верховної Ради шостого скликання та оголошення чергових позачергових парламентських виборів.

Події у парламенті 2 вересня ц.р.; відверто прокремлівська політика БЮТ та його лідера, спрямована на унеможливлення проєвропейського курсу держави та диверсифікації енергопостачання (урядова протидія запровадженню аверсу нафтопроводом Одеса-Броди); присутність політичної принциповості здорової частини Нашої України на чолі з Вячеславом Кириленком, для якої українські цінності є вищими за особистий політичний добробут і відсутність такої принциповості у БЮТ та її лідера, які розглядають коаліцію і механізм голосування у парламенті грою в підкидного дурня на шаховій політичній дошці, а роботу в уряді суцільним піар-актом; дотримання букви і духу коаліційної угоди Арсенієм Яценюком, який подав у відставку з посади Голови Верховної Ради і недотримання букви і духу коаліційної угоди лідером БЮТ, яка у відставку не подала; політичне розшарування у середовищі коаліції, НУНС та ПР, яке свідчить про невідповідність політичного складу парламенту волевиявленню українського народу на позачергових виборах 30 вересня 2007 року – все це разом змусило Президента ухвалити єдино правильне рішення: надати можливість народові делегувати владні повноваження іншим політичним силам.

Треба сказати відверто – чергова парламентська криза свідчить про безвідповідальність теперішнього політикуму, який не бажає усвідомити суть європейського механізму політичної саморегуляції через вибори -- більшість у парламенті – коаліцію -- коаліційний уряд. Завдячуючи Президентові, голові Верховної Ради, здоровій частині НУ і ПР, європейський механізм політичної саморегуляції в Україні працює.

Але парламентська політична криза має стати уроком для всіх – і для виборців, і для політологів та політтехнологів, і для політиків, і для Президента, і для власників та журналістів ЗМІ, і для бізнесу, і для адміністраторів у центрі і на місцях. Причиною політичних непорозумінь і політичної самодіяльності є тотальна відсутність політичної культури.

Лідерам та провайдерам партійних утворень треба звернути увагу на якість партійних списків, адекватність учасників цих списків, некорумпованість при їх формуванні, а також на виваженість та конкретику політичних програм.

Президентові варто переглянути змістову частину роботи секретаріату Президента та апарату РНБО і унеможливити участь неполітичних фігур у публічних політичних процесах. Позицію Президента має право озвучувати винятково речник Президента. Всі інші співробітники секретаріату мають чітко виконувати свої обов’язки поза межами публічного політичного поля, якісно забезпечуючи діяльність глави Української держави. Це ж стосується і РНБО -- перший заступник секретаря РНБО, який не є послом у Росії, не може давати політичні коментарі і фігурувати в інформаційному полі як незалежний гравець. Ба більше, дві заяви апарату (!!!) РНБО з приводу важливих і неоднозначних подій, що стосуються зовнішньополітичного курсу держави, є відвертою самодіяльністю і загрожують національній безпеці і обороні держави.

Майбутньому прем’єр-міністрові варто зважити на те, що уряд – не місце для суцільного піару прем’єра та його «команди» в уряді. І особливим уроком має стати з дозволу сказати діяльність віце-прем’єра з питань європейської інтеграції, який несе всю повноту відповідальності за провал уряду у цьому напрямку через санкціоновану прем’єром підміну понять і грубе дублювання віце-прем’єром повноважень міністра закордонних справ.

Вагомим фактором демократичності та чесності виборів є невпорядкованість та арегуляторна діяльність соціологічних компаній. Протягом останнього десятиліття українська соціологія здискредитована в очах виборця, позбавлена його довіри і є механізмом маніпуляцій масовою свідомістю. Очевидно, необхідний закон, що регулює соціологічну діяльність і унеможливлює використання соціології у грубій неадекватній політичній боротьбі.

Іншим фактором, що суттєво впливає на виборчий процес, є шаленіюча джинса у ЗМІ. Більшість з них заробляють не чесною професійною роботою з інформацією, а нечесною і непрофесійною підміною понять, інформаційними та дезінформаційними маніпуляціями. На превеликий жаль, політики і представники бізнесу не усвідомлюють загрози джинси для них самих.

Перед країною стоїть чимало завдань, які чергові позачергові вибори в силу об’єктивних та суб’єктивних причин вирішити не в змозі. Але це шанс для свіжих незашорених політичних сил прийти у парламент для здійснення державотворчої, україноцентричної, модерної політики:

1. Ухвалення нової Конституції країни та винесення її на референдум.
2. Кодифікація законодавства, ухваленого парламентами 6 попередніх скликань.
3. Визначення пріоритетів внутрішньої та зовнішньої політики держави.
4. Інвентаризація країни.
5. Ухвалення позитивної програми розвитку країни на наступні 50-100 років.
6. Вивід країни з тіні через механізми декларування громадянами не тільки своїх реальних статків, але й реальних витрат вкінці кожного року та запровадження Національного бюро розслідувань з найширшими повноваженнями.

Зрозуміло, що ті політичні сили, які є сьогодні в парламенті і сприяли появі політичної кризи, не здатні ні ресурсно, ні світоглядно, ні політично виконувати ці завдання. Їх зможе виконати у повному обсязі тільки якісно нова політична сила, яка базує свою діяльність на українських цінностях і проводить чітку україноцентричну політику.

Правління Українського клубу докладе максимум зусиль, щоб саме така політична сила прийшла у парламент 7 скликання і показала приклад високої політичної культури та самопожертви заради майбутнього нації.