3 квітня, у день народження Олеся Гончара, у Національній спілці письменників України, відбулося вручення Міжнародної україно-німецької премії імені Олеся Гончара, заснованої 1996 року німецькими меценатами – письменницею Тетяною Куштєвською та підприємцем Діттером Карренбергом для молодих авторів віком до 30 років.

Авторитетне журі під головуванням Героя України Івана Драча визначило таких лауреатів – у номінації «Проза (роман, повість)»: Яріш Ярослав (с. Ралівка, Самбірський район, Львівська область) за роман «Руська Правда»; Сердюк Олена (селище Коцюбинське, Чернігівська область) за роман «Обвисле небо»; у номінації «Мала проза»: Діана Попкова (Одеса) за цикл оповідань «Свавілля карнавалу»; Іван Рябчій (Київ) за цикл оповідань «Макабр»; у номінації «Поезія»: Стусенко Олександр (смт. Буча, Київщина) за збірку «Бунт праху»; Ольга Смольницька (м. Сімферополь) за збірку «Остання жриця»; Дмитро Чистяк (Київ) за збірку поезій та поетичних перекладів «Надсадний сад»; у номінації «Публіцистика»: Левицький В’ячеслав (Київ) за низку публікацій «Сюїта для приборканих рингтонів». Премія за літературознавчу працю, присвячену творчості Олеся Гончара, цього року не присуджувалася. Дипломантами конкурсу стали: Всеволод Бурлаков (м. Дніпропетровськ), за збірку поезій «Зірко моя провісна»;
Олійник Наталя (Хмельницька область) за поему «Олесеві обереги»; Коробкова Світлана (м. Київ) за літературознавче дослідження «Олесь Гончар і українська мова». Атож, 3 квітня відбувся мітинг на могилі Олеся Гончара на Байковому цвинтарі та покладання квітів до його пам’ятника по вулиці Чапаєва, урочисте вшанування лауреатів і фуршет у Спілці письменників. Під час вручення премій юнь запевняла, що пам’ятає й шанує ім'я видатного письменника й громадянина, наводила рядки його поезій і щоденникових записів, спогадували Майстра і знані літератори Петро Перебийніс, Олег Чорногуз, Володимир Яворівський, Дмитро Павличко, Ніна Гнатюк, розчулив виступ дружини письменника Валентини Гончар. Хочеться вірити, що на зміну псевдо-постмодерновому сучукрліту прийдуть нові автори, здатні навернути літературу до гуманістичних ідеалів, які сповідував Олесь Терентійович, адже так рідко чуємо зі сторінок молодого читва його сокровенне «Я повен любові…»

Любов Дмитерко