У рамках  науково-практичної конференції з питань педіатрії, яка була присвячена підсумкам роботи педіатричної служби в 2009 році, директор Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення Раїса Моісеєнко зупинилася  на найбільш гострих проблемах, з якими довелося зіткнутися лікарям.

Проаналізувавши статистичні показники народжуваності, материнської та малюкової смертності, пані Моісеєнко особливу увагу звернула на стан здоров’я в загальній популяції дитячого населення.  

Стан здоров’я дітей в останні роки, на жаль,  не має тенденції до покращання. Захворюваність серед  дітей 0-17 років у 2008 році становила – 1333,6 на 1000 дітей, у той же час цей показник у 2003 році був 1175,46 на 1000 дітей. Збільшення показника захворюваності відбулося за рахунок його росту практично у всіх нозологіях. До того ж  рівень захворюваності серед дітей 0-17 років спостерігається значно більше  у міських дітей (у 2008 р. - 1501,9 на 1000,  2003 р. - 1343,8 на 1000), ніж у сільських – 1037,34 (2003 р. - 875,5 на 1000 дітей).

Нижчий показник захворюваності сільських дітей не відображає дійсного стану їх здоров’я. Це свідчить про недостатній матеріальний стан сімей, які проживають у сільській місцевості; недостатню соціальну свідомість батьків у ставленні як до власного здоров’я, так і до здоров’я дітей; обмежений доступ до медичної допомоги.

Аналізуючи причини такої негативної динаміки показників стану здоров’я дітей та молоді в Україні не можна ігнорувати спосіб життя, який у структурі чинників впливу на формування стану здоров’я складає 50%.

Про наявність надзвичайно складних проблем стосовно способу життя свідчать результати соціологічного опитування.

Раїса Моісеєнко звернула увагу на погіршення стану здоров’я дітей шкільного віку (7-14 років). Підставою для такого висновку є зростання за останні 5 років показників їх захворюваності та поширеності хвороб на 8,5%. Цікаво, що за результатами опитування учнів 15-16 років, 25% опитаних вживали алкоголь раніше 13 років; 20-25% юнаків різного віку і різних закладів вперше починали тютюнопаління  в 11 років і раніше; серед дівчат 25-40% вперше починали курити у 14-15 років; наркотики вживали 8-26% серед 13-16 річних учнів та студентів.

Невтішні дані, озвучені на конференції,  стосувалися здорового харчування та дотримання режиму дня:

•         лише у 35-45% опитаних добовий режим харчування був близьким до рекомендованого;

•         10-35% не вживали овочів і фруктів або їли ці продукти 1 раз на тиждень.

•         50% опитаних практикували фізичну активність лише 0,5-1 годину на тиждень;

•         75% на перегляд телепередач витрачали щодня в будні 1-4 години;

•         65-90% проводили за комп’ютером 0,5-3 години.

На думку директора Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення Р.Моісеєнко, ця проблема не є суто медичною і її вирішення потребує міжсекторального підходу і зусиль усіх суміжних служб.

На більш високий рівень необхідно піднімати і роль сім’ї в збереженні здоров’я. Близько 60% батьків та 40% матерів знають мало або зовсім не знають як проводить дитина час після занять та ввечері. На жаль, така ситуація сприяє збереженню високого рівня абортів серед дівчаток підліткового віку.

Фізичне виховання є важливою складовою процесу повноцінного розвитку дитини, її виховання, дієвий засіб профілактики захворювань. На думку медиків, заняття фізкультурою у школі повинні бути перш за все безпечними для дитини.

За даними наукових досліджень лише 30% дітей можуть виконати нормативи фізичного навантаження на уроках фізкультури без ризику для здоров’я.

Не дивлячись на те, що в Україні спостерігається сприятлива тенденція до зниження смертності дітей у всіх вікових групах, на жаль, вона залишається ще високою.

Це спонукало до прийняття до виконання Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” до 2016 року", а також відповідних заходів щодо його виконання.

Як зазначалося на конференції, життя вимагає зміни відношення до охорони здоров’я підлітків та відповідно роботи служб, що здатні вирішити проблеми ризикованої поведінки сучасних підлітків – «Клінік, дружніх до молоді», підготовки персоналу, який вміє та має бажання працювати з дітьми підліткового віку.

На сьогодні створено 60 "Клінік, дружніх до молоді" (центри, відділення, кабінети медичної допомоги дітям і молоді), в яких надаються медико-соціальні послуги дітям та молоді на принципах дружнього підходу, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Прес-служба МОЗ України