Літературний форум

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

У поїзді, щоразу, коли я чую слово «проїзд», я мало не сміюся, як
учень початкової школи.

* * *

Двох 19-річних мешканців Львова завербували російські спецслужби, які видавали себе за співробітників СБУ. Юнаків переконали, що вони беруть участь у спецоперації проти «ворогів України», і доручили підпалити поштове відділення та двері кількох квартир. Це була спроба експлуатувати патріотизм українців та їхню довіру до правоохоронців, щоб використати їх для підривної діяльності.

* * *

Президент Фердинанд Маркос-молодший у вівторок очолив інспекцію майже завершеного мосту Камаланіуган, який з'єднає північно-східну та північно-західну частини провінції Кагаян.

Після завершення будівництва вантовий міст довжиною 1580 метрів з'єднає міста Апаррі та Камаланіуган. Це єдиний міст, що перетинає річку Кагаян у найпівнічнішій частині Кагаяна.

* * *

Кандидат у президенти від партії Гоміньдан (Гоміньдан) Хау Лунбін сьогодні оголосив про свою політику щодо обох боків протоки, заявивши про намір відкрити представництва Гоміньдану в Пекіні та Шанхаї. Речник Ради у справах материкового Китаю Лян Веньцзе заявив, що консультації та обміни між сторонами протоки повинні залишатися офіційними, оскільки це найкращий підхід.

* * *

США зможуть передати Україні лише 20-50 ракет "Томагавк" – цього недостатньо, щоб змінити хід війни, – FT.

«США мають близько 4150 ракет «Томагавк», але зможуть передати Україні лише кілька десятків. Нові закупівлі обмежені», — колишній чиновник Пентагону Марк Канчіан

БЛОГИ

Блог Романа КУХАРУКА

Блог Дмитра ГАВРИЛЮКА

Блог Миколи ГНАТКА

Блог Оксани БЕЛЯКОВОЇ

Блог Миколая МЕЛЬНИКА

Блог Вячеслава CІВЧИКА

Блог Антона ВАРВАРИЧА

Блог Вячеслава СНІЖКА

Блог Галини КОСЯН

Блог Тетяни ІВАНЧУК

Блог Євгена ПАСТУХОВА

ДІАЛОГИ

Дмитро ЧИСТЯК: «Перекладаю і трохи пишу сам»

02:14 01.02.2010

На запитання Літфоруму відповідає молодий поет, перекладач, киянин Дмитро ЧИСТЯК.

Розкажи про себе, про свою родину, про дитинство.

Народився у Києві. В учительській родині. Є в нас легенда, нібито мій прадід був троюрідним братом батька Ліни Костенко. Дитинство моє було не дуже радісне; жив без батька, іноді з мамою перебивались із хліба на воду, але відмалку чув удома і поезію, і класичну музику, а ще часто лишався на самоті, от із того дитячого ураження, певне, потреба писати й гоїти себе й інших словом.

2. Як вибрав фах філолога?

Радше філологія сама мене обрала. Випадково були поїздки до Франції, а далі вже – наполеглива праця для вступу до Шевченкового університету. Дедалі більше впевнююсь, що життя саме робить вибір за нас, а нам залишається прийняти його. Усі доленосні зустрічі й події відбулися без мого втручання. Тим і цікаве життя.

3. Роль для тебе «Радосині» і Дмитра Чередниченка.

«Радосинь» передовсім – школа літературної майстерності. Катерина Міщук, Тетяна Винник, Євген Дорошкевич, Юрій Бабенко – поети першої величини, і не лише в українському вимірі. Творчість подружжя Чередниченка-Кирпи – взірець служіння літературі і художньому перекладу зокрема. Без Дмитра Семеновича я б не вийшов на люди, і далі звірявся б шухляді. Може, це було б на краще, але я однаково дуже-дуже вдячний Навчителеві.

Метерлінк. Чим він тебе привабив як перекладача?

Я закохався в Морісову драматургію, і не міг її не перекласти. Це годі пояснити. Відбувається якийсь над-текстовий зв'язок із автором, а вже потім – важка робота. Метерлінк відвертає від марноти, його твори – про Смерть і Любов, які знищують і вивищують людину над світом, він навчає розуміти ціну Життю, Слову й Мовчанню. Тішуся, що буде перевидання «Блакитного птаха», а отже, нові читачі. Моріс того вартий.

Кого ще перекладеш найближчим часом?

Торік у січні в «Пульсарах» вийшла повість сучасного бельгійського письменника Франсуа Емманюеля «Людське питання». Справжнє і страшне постмодерне письмо. Готую переклад збірки поезій швейцарки Анни Пер'є, у планах – видання роману «Чорне творіння» та збірки новел «Звогнілі» класика франкомовної літератури Маргеріт Юрсенар. Є ще в шухляді чимало віршів сучасних поетів. Ів Бонфуа (лежить у «Сучасності»), Ліліан Вутерс (у «Всесвіті») із десяток «та інших» – дивовижа, хай і незнана…

6. Перша книжка поезій зреалізувала твої літературні прагнення?

Вона дала зрозуміти, що прагнення шкодять поезії. Для мене написання віршів – це таїнство, повернення до сакрального слова, надзвичайно потужного, але не-часового, над-просторового. Тому, якщо чогось прагнеш у поезії, мимохіть нищиш енергетику, якою тобою пише Душа Світу. Тому пишу так, як пишеться, і вірші, і малу прозу. Хоча… готую другу збірку віршів…

В тебе багато друзів?

Небагато. Зате – справжні. Є міцна творча співдружність – із майстерними перекладачами Ярославою Шекерою та Іваном Рябчієм. З Іваном торік у 5-6 номері «Всесвіту» переклали глибинну християнську поему Мікаеля Ґлюка «Перший день Творення», а ще ведемо в «Слові Просвіти» рубрику «Молода країна» – популяризуємо альтернативну широко розтиражованій, але не менш якісну молоду поезію.

Що тебе цікавить поза літературою і класичною музикою?

Життя. Люди. Природа. Смерть.

«ми помрем не в Парижі» -- написала Наталка Білоцерківець. Париж – мрія чи ні? Чи Київ все-таки краще?

Мені пощастило побувати в Парижі, маю там друзів, які емігрували. Там прекрасні книгарні й музеї, невигубні готичні передмістя. Мудрі видавці. З ними втішливо працювати. Але Київ таки краще. А ще – дідизна під Ніжином, куди втікаю, коли вже неспромога дихати ядучим духом буднів. Саме природи бракує за кордоном. А в нас сядеш на даху дідової хати і довкіл тобі – рай.

Ти вже визначив своє місце в українській літературі?

Це українська література нехай сама визначає. А якщо не визначить – також не біда. Поки мене більше видають у Франції…

Що побажаєш читачам і фанатам сайту?

Цікавої літератури. На жаль, за теперішніх умов, їй важко протистояти огромові макулатурщини. Але я оптиміст. Contra spem spero! Бо як інакше?

Дякую за розмову.

Розмову провів Роман КУХАРУК.

Всі статті розділу "ДІАЛОГИ"