13-14 лютого 2010 року з 10-00 і до третіх півнів… на Мамаєвій Слободі у Києві відбудеться святкування Масляної, або, як в народі кажуть, Колодія. На вас чекають народні гуляння з троїстими музиками, частування козацькою кашею «Тетеря», вареники з сиром та гречані млинці з різноманітною начинкою…

Кожна  неодружена дівчина та хлопець отримають на «Мамаєвій Слободі» колодку, яку прив’яжуть до лівої руки. «Власник» цієї колодки на запряжених кіньми санях з вітерцем промчить вулицями козацького селища прямісінько до «Шинку – коса над чаркою», де на них  чекатимуть не тільки троїсті музики, але й частування та жарти веселих молодиць (всі власники «колодок» частуватимуться слив’янкою та варениками із сиром). Також біля «свинячого перелазу», що веде до «Шинку – коса над чаркою» будуть проводитись народні гуляння та варитиметься в здоровезних казанах, із кількох видів круп, славнозвісна козацька каша «Тетеря», вареники з сиром та гречані млинці з різноманітною начинкою…

Більше про свято на www.mamajeva-sloboda.ua

Головною стравою на Масляну є вареники з сиром та сметаною. Тож вареники в цю пору варили щодня. Вважалося, що на Масляну -  «І бусурмани вареники їдять!», то про нас православних і мови не може бути! Щоправда сама назва свята Масляна не була дуже поширена, більшість України завжди відзначала Колодій.

Ось як пише у 1850 році (160 років тому) український етнограф та громадський діяч Н.А.Маркевич в газеті «Петербуржские ведомости» про Масляну: «В конце февраля приходит Масляница; женщины волочат колодку, т.е. идут по домам  и привязывают парубкам и дивкам небольшую колодку к ноге, в наказание за то, что не вступили в брак в прошлый Мясоед. Эту колодку можна снять не иначе как за некоторый выкуп; на собраные деньги пируют и вместо блинов московских подают вареники со сметаною; на маслянице это главное блюдо».

Для «любителів» відзначати Масляну на московський кшталт повідомляємо, що термін «колодій» увійшов до українських писемних джерел більш як 400 з лишком років тому, цебто в добу козаччини, проте на думку більшості дослідників української старовини він занурений своїми коріннями у дохристиянські часи, можливо навіть до матріархату, адже у святкуваннях Колодія простежуються елементи глибинних вірувань, головними дієвими особами в яких було жіноцтво.

Обряд «Колодки» або ж «Колодія» відзначали напередодні Великого посту, в останній тиждень м’ясниці, в народі його ще називали «сиропусним». Цей тиждень був останнім терміном коли ще можна було справляти весілля…

Отже тих парубків які не встигли оженитися чекала «жорстока жіноча кара» - Колодій.

В різних областях України були свої особливості святкування, проте в основній масі цей обряд тривав протягом тижня. Кожен день святкування Колодія мав свої «іменні наклички». В понеділок «колодка народилася», у вівторок «хрестилася», середа - «похрестини», в четвер – «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу «оплакували». В неділю, останній день Масляної, молодь «волочить колодку»! Заздалегідь домовившись збиралися в шинку – «щоб поколодкувати», після цього, замовивши горілки, виголошували здравиці (тости) і вітали один одного. Все це носило жартівливий характер. Покараним дорослим чоловікам та жінкам за те, що не одружили у цьому році своїх дітей, прив’язували колодку до лівої ноги, а дівчатам та хлопцям на ліву руку або до пояса й не дозволялось її знімати доти, доки не відкупиться, тобто не поставить в шинку могорич. Жіноцтво робило складчину  із принесеного сиру, вареників, масла, яєць і горілки. Кожному чоловіку чи парубку, хто на ту пору заходив до шинка молодиці чіпляли колодку, заздалегідь заготовлену напередодні, за що він мав відкупитися поставивши могорич медовухою чи горілкою. Співи, музики, танці тяглися аж до третіх півнів. Почастувавшись гурт співав: «Чому мені горілочки не пити, коли в мене хорошії діти…».

«Колодка» в шинку мусила викупитись, загодити і шинкаря і музик.

Саме тому в старовину «Колодій» називали «бабським святом». Дійсно, свято було жіноче й ніхто з чоловіків не смів жінкам ні в чому перечити, а жваво брав участь у всіх їх іграх та жартах.

Оскільки «Мамаєва Слобода» поклала на себе обов’язок відроджувати традиції, а не використовувати «експортований» від сусідів в часи генсєка Брежнєва стандарт святкування, то Масляна або ж як правильніше сказати «Колодій», буде відбуватись згідно наших «дідівських», а в данному випадку «бабських» звичаїв…

Заходи будуть проводитись 13 та 14 лютого з 10-00 і до третіх півнів…

Кожна  неодружена дівчина та хлопець отримають на «Мамаєвій Слободі» колодку, яку прив’яжуть до лівої руки. «Власник» цієї колодки на запряжених кіньми санях з вітерцем промчить вулицями козацького селища прямісінько до «Шинку – коса над чаркою», де на них  чекатимуть не тільки троїсті музики, але й частування та жарти веселих молодиць (всі власники «колодок» будуть частуватись слив’янкою та вареником із сиром). Також біля «свинячого перелазу», що веде до «Шинку – коса над чаркою» будуть проводитись народні гуляння та варитиметься в здоровезних казанах, із кількох видів круп, славнозвісна козацька каша «Тетеря», вареники з сиром та гречані млинці з різноманітною начинкою…

Фольклорний колектив допоможе Вам відчути атмосферу середньовічної Наддніпрянщини.