Заступник голови КМДА — про свою політичну кар’єру та нелегальних мігрантів

На думку заступника голови КМДА Сергія Рудика, абсолютна більшість молоді має бути на всіх керівних посадах держави і місцевого самоврядування. Про це він сказав у інтерв'ю кореспонденту "Хрещатика". За його словами, досвідчений працівник, за плечима якого 40-річна кар'єра, думає або про пенсію, або про якісь інші речі.

— Як сталося, що ви пішли у політику?

— Я не вважаю, що пішов у політику. Для мене політик починається з парламенту. Наразі я представляю партію “ПОРА” у Київраді, депутати якої покликані займатися передусім численними господарськими проблемами. На жаль, політика у Києві швидше заважає їх розв’язувати, ніж допомагає. Хоча це моя особиста думка. З іншого боку, я — депутат і член політради партії. Звісно, мені не обминути політики. Як говорив Уїнстон Черчілль, якщо ти не займаєшся політикою, то політика займається тобою. Але я намагаюся мінімізувати її вплив на свою роботу.

— Партія “ПОРА” — старт до вашої кар’єри чи справа життя?

— Думаю, старт до моєї кар’єри дали мені мої батьки. Адже кар’єра починається з народження, у когось більш, а у когось менш успішна. Кар’єру я розпочав вихователем у Вижницькій школі-інтернаті Чернівецької області. Працював з маленькими дітьми, у яких були проблемні батьки. Вступив у партію “ПОРА” тоді, коли я сформувався як чиновник, як державний службовець і як громадський діяч. Це сталося у 35 років. На цей час у мене за плечима було кілька посад у органах державної влади, велика громадська активність, адже очолював газету “Громадський захисник”. Моя кар’єра почалася з роботи з дітьми, а все решта — її продовження.

Обрав партію “ПОРА”, бо здалося, що саме ця політична сила уособлює мої особисті переконання, починаючи від того, що до влади має прийти молоде покоління, як у міській раді. Молоді люди обіймають керівні посади, що було неможливо ще десять років тому. Мало того, вони впливають на суспільний процес. Я зіштовхуюся з тим, що досвідчений працівник, за плечима якого 40-річна кар’єра, думає або про пенсію, або про якісь інші речі. Нічого поганого не хочу сказати про людей старшого віку, та мені здається, що керувати мають 30—40-річні. Абсолютна їх більшість має бути на всіх керівних посадах держави і місцевого самоврядування, а досвідчені колеги мають давати поради молодим керівникам.

— Чи допомагає у вашій роботі на посаді заступника голови КМДА досвід керівника Державного комітету в справах національностей та міграції?

— Безперечно. Взагалі багато керівників Київської адміністрації колишні керівники центральних органів виконавчої влади. На сьогодні я як заступник мера працюю у кількох напрямках. Один із них — міграційна ситуація в Києві. Результатом керування Державним комітетом і розуміння специфіки, складнощів теми, пов’язаної з міжнародними відносинами, стали нещодавно створені Координаційна рада з питань міграції, Головний комітет у справах національностей і релігій.

— Який стан з міграцією в Києві? Що для цього робить мерія?

— Україна є транзитною країною. Велика кількість мігрантів приїжджає сюди не для того, щоб жити й працювати на благо держави, а для того, щоб нелегально потрапити до Західної Європи. Міграція в Києві — велика проблема, адже невідомо достеменно, скільки нелегалів у місті. Завдання міської влади разом із усіма центральними органами, які в той чи той спосіб впливають на міграційну ситуацію, створити сприятливі умови життя для людей, які справді дотримуватимуть законів України, і виробити механізм боротьби з порушниками, котрі приїжджають із-за кордону. Ця тема надактуальна для багатьох країн світу. Сьогодні конче потрібно створити на території Києва чи Київської області пункти для утримання нелегалів. З них потім “гостей” можна буде депортувати.

— Яке ще коло питань ви куруєте?

— Мені підпорядковані Управління міжнародних відносин, Головне управління національностей та релігії, Головне управління внутрішньої політики. Є ще кілька напрямків, які не мають територіальних підрозділів, але дуже важливі для розвитку Києва. Сьогодні важливо співпрацювати з усіма територіальними громадами, котрі межують із столицею. Протягом попередніх років особисті стосунки між головою КМДА і керівником області були погані, тому не співпрацювали з регіонами. Потрібно повернути довіру на рівні керівництва Київської області і спільно підходити до розв’язання проблем. На кожній із семи магістралей при в’їзді в столицю мають бути спеціальні місця для перевантаження транспорту. Тоді великі вантажівки не заїжджатимуть на територію міста, що певним чином допоможе вирішити питання екології столиці та завантаження транспортних магістралей.

— У чому, на вашу думку, полягає нетрадиційність цьогорічного святкування Дня національного прапора?

— Міська влада хоче зробити справжнє свято для киян, відмовившись від імітації. У 2000 році Київська міська рада ухвалила рішення, згідно з яким 24 липня є Днем національного прапора, який мають відзначати громадськими заходами і святковим концертом. Наше завдання — поінформувати киян про подію, котра відбулася у 1990-му. Тоді на відстані від Бессарабки до Європейської площі зібралося понад сто тисяч людей, які несли синьо-жовті прапори. Саме такий встановили над столичною мерією. Сьогодні про це мало хто знає. Подорожуючи за кордоном, я зрозумів, як бракує нам поваги до національних символів. Ми попросили учасників тих подій підготувати статтю, яку плануємо розмістити в газетах з великим тиражем. Потрібно відновити хроніку подій 1990 року: відеоряд і фотографії. Сподіваюся, на підставі спогадів та відновлених хронік ми зможемо зробити матеріали, якими забезпечуватимемо школи.

довідка “Хрещатика”

Сергій Рудик народився 11 жовтня 1970 року в Чернівцях у родині службовців. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету. Кандидат історичних наук. У 1993-1994 роках працював журналістом всеукраїнської газети “Час”, з 1995-го до 1996-го — викладач кафедри історії нового та новітнього часу Чернівецького державного університету. З 1996 року на відповідальних посадах у Міністерстві (пізніше — Державному комітеті) України у справах національностей та міграції. У 2001 — 2005 роках — голова Наглядової ради Фонду регіональних ініціатив. З 2005 року — член політради громадянської партії “ПОРА”, керівник Київської міської організації. 24 жовтня 2005 року Указом Президента України Віктора Ющенка призначений головою Державного комітету України у справах національностей та міграції. Державний службовець І категорії.