Завдяки активній роботі Головавтотрансінспекції Мінтрансзв’язку лише за поточний рік понад 14 тис. перевізників легалізували свою діяльність.  Про це повідомив сьогодні, 24 грудня, начальник Головавтотрансінспекції Юрій Майборода під час робочої наради з питань застосування законодавства про засади запобігання та протидії корупції, що відбулася під головуванням першого заступника Міністра Василя Шевченка в Мінтрансзв’язку. 

Під час наради начальник Головавтотрансінспекції доповів про підсумки роботи структури за 11 місяців 2009 року та окреслив головні завдання по реалізації антикорупційного законодавства в практичній діяльності Головавтотрансінспекції, зокрема, про заходи, які вживаються для запобігання проявів корупції.

«Протягом року робота Головавтотрансінспекції та її територіальних управлінь була спрямована, у першу чергу, на забезпечення безпеки автомобільних перевезень та вжиття заходів для виведення з ринку «нелегалів», - зазначив Юрій Майборода. – Із майже 122 тис. перевізників за 11 місяців 2009 року інспекторами здійснено перевірку понад 7,4 тис. суб’єктів господарювання та майже 250 тис. одиниць транспортних засобів. При цьому було виявлено майже 66 тис. порушень чинного законодавства, заборонено до експлуатації 3,4 тис. транспортних засобів».

«Важливо, що практична діяльність автоінспекторів кожного року дає продуктивні результати», - сказав Юрій Майборода. Так, лише цього року виявлено майже 18 тис. перевізників, які не мали ліцензій та дозвільних документів, тобто, права взагалі виходити на рейс. «Завдяки зусиллям Головавтотрансінспекції лише за поточний рік понад 14 тис. перевізників легалізували свою діяльність», - підкреслив він.

На переконання першого заступника Міністра транспорту та зв’язку України Василя Шевченка, у Головавтотрансінспекції є значні перспективи для подальшого розвитку. Лише цього року було розроблено майже 20 нормативно-правових актів щодо вдосконалення роботи інспекції, зокрема, вдосконалення контрольно-наглядової діяльності, підвищення безпеки перевезень, ліцензування. «Для того, аби рухатися далі, ми вивчаємо досвід наших колег із інших країн та запозичуємо найкращі досягнення, - сказав Василь Шевченко. – Переконаний, що для того, щоб інспекція працювала дієво, особливу увагу потрібно звертати на покращення умов роботи її фахівців. Мова йде і про гідну зарплату, що не змушуватиме чинити неправові дії, і про високу соціальну складову».

Робота інспекції вдосконалюється
Це так Майборода вважає. А от що думає прокуратура:

Генеральна прокуратура України, виконуючи розпорядження президента України від 19.12.2005 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху", провела перевірку додержання чинного законодавства Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, яка діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України, при застосуванні дозвільно-реєстраційних та контрольно-наглядових функцій у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Встановлено, що Головавтотрансінспекція не в повній мірі виконує вимоги чинного законодавства при застосуванні дозвільно-реєстраційних та контрольно-наглядових функцій у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Зокрема, Головавтотрансінспекція не вживає дієвих заходів щодо виконання вимог указу президента України від 20.05.2004 р. №570 "Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом загального користування".
Аварійність на дорогах України продовжує залишатись високою. Наприклад, у 2005 році за участю ліцензованого автомобільного транспорту сталося 358 дорожньо-транспортних пригод, у яких загинули 85 і травмовані 507 громадян.
У порушення статті 6 закону України "Про автомобільний транспорт", статті 11 закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не організована належна робота з ліцензування перевезень на автотранспорті.
Внаслідок цього окремими управліннями Головавтотрансінспекції не дотримуються терміни прийняття рішення про видачу ліцензії або відмову у її видачі. З перевищенням строку деяким підприємцям оформлені ліцензії управлінням у місті Києві, аналогічні порушення термінів виявлені у Київській та Хмельницькій областях. Такі ж порушення строків допускаються при анулюванні ліцензій.
Мають місце факти притягнення до відповідальності перевізників з порушенням вимог статей 69—70 закону України "Про автомобільний транспорт".
Наприклад, управлінням у Запорізькій області неправильно кваліфікувалися дії правопорушників, у Херсонській — виносилися протоколи про скоєння правопорушень при відсутності їх складу, у Кіровоградській — постанови про застосування санкцій не відповідали обставинам справи, у Тернопільській — протоколи складались не уповноваженими на це особами тощо. Зазначені недоліки стали підставою для опротестування прокурорами постанов стосовно ряду перевізників.
У Хмельницькій області державні інспектори вносили до протоколів дані, які не відповідали дійсності. Вони не повідомляли власників транспортних засобів про день розгляду справи, позбавляючи їх права на захист. Прокуратура області внесла подання начальнику управління та опротестувала незаконні постанови про застосування санкцій до перевізників. За результатами розгляду документів прокурорського реагування був звільнений начальник відділу ліцензування, а протести автоперевізників задоволені.
Мають місце факти хабарництва з боку працівників інспекції при оформленні ліцензій. Прокуратура міста Києва у січні 2006 року порушила кримінальну справу за фактом отримання хабара у сумі $500 співробітником відділу державного контролю територіального управління у місті Києві за оформлення ліцензії на перевезення вантажів.
На жаль, й досі не викорінена практика проведення окремими управліннями інспекції безпідставних перевірок перевізників.
Не стало відчутною перепоною для порушників законодавства на автотранспорті і вжиття чисельних заходів реагування. Навпаки, безконтрольність за виконанням вжитих заходів реагування завдає істотних втрат державному бюджету та загрожує безпеці руху.
Так, у порушення вимог статті 16 закону України "Про автомобільний транспорт", виконання приписів, постанов про фінансові санкції не контролюються в управліннях Запорізької, Херсонської та інших областей.
Відсутність повних та систематизованих даних щодо результатів виконавчого провадження за постановами про застосування фінансових санкцій призвела до фактичної сплати лише 30 відсотків від їх суми за минулий рік у Запорізькій області. Низький рівень стягнення санкцій зафіксований також у Закарпатській, Житомирській, Миколаївській, Одеській і Рівненській областях.