Спочатку я розкажу коротко про археофутуризм, про нову мистецьку асоціацію АРФА, коротко зачитаю декілька наших тез та ідей, зачитаю декілька нових своїх віршів. Потім виступить Гюстав Люг, Мстислав,  Едуард Юрченко з темою «Археофутуризм та конвергенція катастроф» і далі буде вільна дискусія.

Сам термін «археофутуризм» придумав Гійом Фай, це сучасний французький мислитель.

            Археофутуризм – умонастрій, згідно якому майбутнє знову звернеться до цінностей предків […]

           Археофутуризм протистоїть одночасно сучасності та консерватизму, ставлячи їх на одну дошку та вважаючи сучасність архаїчною, тому що її ідеали та великі проекти зазнали краху. Наука та техніка, наприклад, несумісні з гуманітарними та егалітарними цінностями сучасності. ХХІ сторіччя стане свідком викликів, які космополітична західна буржуазна ідеологія вважала похованими: боротьба самобутніх форм, релігій та традицій; геополітичні конфлікти; етнічне питання, підняте на світовий рівень і боротьба за рідкісні ресурси […]

       Коли я взнав цей термін, я зрозумів, що останні мої твори – вони є археофутуристичними, тому саме цю назву я вирішив взяти для створення нового стилю у мистецтві та для нашої нової Археофутуристичної Асоціації під назвою АРФА.

ARFA - це мистецьке, метаполітичне та метафізичне об’єднання. Сфери нашої діяльності та наших інтересів це не тільки  література, і музика, і живопис, і кіно, аудіо-візуальні проекти, а також наука, психологія, філософія, економіка, політика, тощо.  Ми заперечуємо L’art pour l’art (Мистецтво заради мистецтва). Мистецтво в нашому розумінні є всепроникненим та трансцендентним. Суспільство (або краща його частина) повернеться до Традиції, цінностей предків, але не в архаїчному розумінні минулого, а в технологічно-комп’ютеризованому майбутті.

Також абревіатура АРФИ  може розшифровуватись на чотири риси, які притаманні всім археофутуристам, це:

1)   Аристократизм

2)   Рицарство

3)   Фундаменталізм

4)   Антиутопізм

Також ми збираємось активно діяти в усіх  напрямках, ми створили музичну групу АРФА, крім мене творці цієї групи – Гюстав Люг та Мстислав. Ми будемо діяти як в музиці, так і в літературі, так і в політиці, в усіх сферах. При чому діяти активно, тому що ми не можемо здавати інформаційний простір.

Я хотів би сказати, що можу визначити дві узагальнюючі тенденції в світовому мистецтві. Якщо прочитати АРФА справа наліво – то вийде АФРА. І насправді «Афра» і є те що відбувається в сучасному мистецтві і в шоу-бізнесі, така от африканізація, нові стилі, реп, попса, які популяризуються, тобто примітивна така культура. І ми цьому протиставляємо АРФУ, є моя стаття на цю тему, її можна прочитати на http://rozum.info/

   Археофутуризм виступає проти ТРЬОХ «ДЕ»

    Археофутуризм у своїй деструктивній роботі рішуче виступає проти трьох ДЕ: декадансу, дегенерації та дебілізації, які панують в сучасному суспільстві, в думках та вчинках людей, в політиці, на вулицях і в інтернеті.

   Відповідно ми не хочемо бачити декадантів, дегенератів та дебілів на чолі мистецьких чи будь-яких інших організацій, що диктують моду. Не варто це пов’язувати з економічним розвитком, але в Україні ці процеси розвинуті набагато менше ніж в США та Західній Європі, де вони просто вже стали нормою життя.  Тобто український народ не згодний толерувати дегенерацію та дебілізацію і занадто рано говорити про таке явище, як український декаданс. Але для того щоб ці хвороби не поширились в Україні – має бути достатньо гарної української творчості нового зразку. Класика – це чудово, але ми не живемо в минулому, до того ж враховуючи важке минуле українців – сакралізація трагічних моментів історії не піде на користь. Потрібне імперське пробудження нових творчих сил. Це і є одна з задач АРФИ. І зупинивши декаданс, дегенерацію та дебілізацію в Україні – ми зупинимо їх і в усьому світі. Наш імперський імпульс штовхає нас до дій.

   Не так давно я почав займатись дослідженням творчості українських футуристів, які були на початку ХХ сторіччя. Їх творчість є досить цікавим явищем, але вони стояли на принципово інших позиціях, на лівих позиціях, були інтернаціоналістами, космополітами, комуністами. Але деякі речі були спільні в тому, що вони також розглядали мистецтво, не тільки як мистецтво, а як всеохоплюючу річ. Наприклад: [ На відміну від інших європейських напрямів , які зосереджувались на «приватних» проблемах, панфутуризм ставився до мистецтва як до “polyproblematic organism ” (багатоаспектного організму)]. Виходить, що я знайшов спільні риси, але ми не орієнтуємось ні на кого, ні на які авторитети. Ми визнаємо Традицію і класиків, але треба творити нове.

Перед  тим як надати слово іншим виступаючим, я зачитаю два свої вірши. Я планую найближчим часом видати другу поетичну збірку і активно взятись за написання прози, інших статей.

Перший вірш. Ті хто знайомі з моєю творчістю і мають мою збірку, бачили вірш де всі слова на літеру «С». Він чомусь багатьом і запам’ятовується. Цей вірш – це в певному роді переосмислення того вірша.

Сьогоднішній сивий світанок
Соромить сиворотку свідомості
Свіжеє сіно - сніданок
Синонім святої самотності

Серце - сліпий сокіл
Сильно сіяють страждання
Створивши сміливі ситуації
Стримують серйозні сподівання

Сподівання?
Сповідання!
Сповідь самурая
Сповідь старшого сина
Сповіді спаплюженої системи
Сповіді свастики сиру

Сповіді соціалістів
Серед сірих станків
Сповіді соціал-дарвіністів
Спопеляють сутінки снів

Сповідь сонетотворця!
Слова... слова... у Студію -
Срібний саркофаг!
Святкуйте суки!
Святкуй Сонце!

***

І другий:

Щезає щастя

Шикують шудри!

Шикарні шиншили шиплять

Щороку

Щомісяця

Щодня і щоночі

Шниряють шакали

Щомиті шепотять шрами

Шануючи шовковий щем

(Виступ Андрія Волошина на VII засіданні УТК)

Засідання УТК відбувалось 21 листопада -2009