Привернути увагу світу до Голодомору на східній Україні  брати-українці могли лише вбивством радянського консула Майлова

У Львові 22 жовтня 1933 року, аби привернути світову громадськість до трагедії голоду в Україні 1932-33 років ОУН  організувала, вбивство радянського консула Олексія Майлова.

Вбивство здійснив Микола Лемик, який вступив до організації у 1932 р., коли навчався в українській гімназії у Львові. На час виконання замаху він мав 18 років і був студентом І курсу Львівського університету.

Це була своєрідна помста СРСР за Голодомор, а також бажання поінформувати Європу про жахливі злочини  радянської системи і привернути увагу світової громадськості.

Рішення про вбивство представника СРСР було прийняте керівництвом організації 3 червня на Берлінській конференції. Підготовкою до акції займався провідник ОУН на Західноукраїнських землях Степан Бандера.

Справу ОУН позитивно оцінили жителі Західної України. Всі львівські адвокати надавали Лемику свої послуги. Це пояснювалося почуттям відчаю, яке охопило західних українців. Адже всі їх зусилля, спрямовані на допомогу голодуючим, виявилися безрезультатними. Москва заперечувала існування голоду і відмовлялася сприяти підтримці голодуючим. На такому фоні діяльність ОУН розглядалася багатьма, як єдина можливість виступити проти геноциду.

«Вбивство Майлова, яке здійснив Лемик, було актом протесту проти тогочасних подій на Східній Україні. За допомогою своїх адвокатів Лемик зумів звинуватити радянську владу в масовому вбивстві способом голодомору і привернув увагу світу до злочинних дій тоталітарного режиму», - зауважив в. о. директора Центру досліджень визвольного руху Василь Стефанів.

Минає 77 річниця від страшних подій 1932-1933 років на Східній Україні, тодішній УРСР. Те, про що Сталін так промовисто мовчав, а радянська історія замовчувала, називається -Голодомор. Штучно створений мор голодом керівництвом з Москви та його представниками в Україні, коштував близько десятка мільйона життів.

“Дейли Телєґраф” повідомляє: Американський професор Річард Селлет сказав у Берліні: За останніх 6 місяців в Полудневій і Східній Росії, на Україні та на Північнім Кавказі погибло з голоду до 10 міліонів людей.. “Нова зоря”, 16 липня 1933 р.

Голод не був наслідком неврожаю. Цілеспрямована політика комуністичного режиму створила для українців несумісні з життям умови.. Шляхом тотального вилучення харчів, блокади сіл і цілих районів, заборони виїзду за межі голодуючої УРСР, українці йшли до Незалежної Держави.

«Недавно вернув з СССР до Риму спеціяльний папський післанник. Св. Отець задумує вислати до СССР ратункову харчеву виправу, подібно як тому кілька літ. Така експедиція малаби велике значіння», йдеться у “Новій  зорі”, 3 вересня 1933 р.

Кордони УРСР охороняли підрозділи НКВС, які не випускали голодних людей за межі смертельної пастки. Порятунок  надавала допомога із з-закордону, найперше з Західної України. Однак, керівництво СРСР навідріз заперечувало факти голоду в Україні і не приймало допомогу для голодних. Партійні керівники свідомо не визнавали перед світом цю трагедію, що є ще однією з ознак навмисного геноциду.

Нагадаємо, 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України за ініціативою Президента України Віктора Ющенка прийняла Закон «Про Голодомор 1932―1933 років в Україні», яким Голодомор визнано геноцидом українського народу.

У Державному архіві Львівської області є документи очевидців страшних подій 1932-33 років. Документи були за межами Радянського Союзу і вбереглися від ліквідації та цензури..

Прес-центр ЦДВР

Контактна особа: Тетяна Лазаревич  299 45 15, (093) 48 16 108