Бурса Києво-Могилянської академії (кімн.13)

вулиця Набережно-Хрещатицька, 27

Початок о 18.30

Осінь — час підбивати світові фестивальні підсумки. Вже закінчилися або, щонайменше, оголосили свої програми всі головні світові фестивалі світу. Ні в Каннах, ні у Венеції, ні в Торонто, ні в Локарно, ні в Сан-Себастьяні, ні в Стокгольмі — на жодному з найбільших світових фестивалів українське кіно представлено не було. Хіба що за винятком фільму Кіри Муратової «Мелодія для шарманки», що було відзначено призом за жіночу роль на Московському міжнародному фестивалі, який теж входить до класу «А». Таким чином, український фільм «Діагноз», що представляв Україну в конкурсі цьогорічного Берлінського кінофестивалю де-факто виявився найпопулярнішим українським фільмом в Європі в 2009 році. Що характерно, фільм було створено без будь-якої фінансової або іншої підтримки державної служби кінематографії та інших державних структур. Ще цікавіше те, що фільм, який було показано після Берлінале, а також у конкурсних програмах фестивалів у Фінляндії, Італії. Польщі, Португалії, Греції, Великобританії, Росії, — жодного разу не демонструвався в Києві. Єдиний показ в Україні відбувся в рамках П'ятого севастопольського МКФ.

Напередодні участі в програмі одного з найпрестижніших європейських кінофестивалів у Стокгольмі, де «Діагноз» представлятиме Україну в конкурсі, Кіноклуб Києво-Могилянської академії дає можливість українському глядачеві самому скласти уявлення про цей фільм і поспілкуватися з творцем. Цей фільм — лакмусовий папірець, який покаже, чи готове українське суспільство подивитися у вічі не дуже приємним історіям нинішнього часу; чи готове суспільство усвідомити, що наш час далекий від анонсованого постмодерною ситуацією транквільності та не-конфліктності, чи готовий український глядач визнати, що і досі ми живемо в час одиноких голосів, у час самотності і байдужості, який виштовхує людину на узбіччя, залишаючи єдину можливість — втекти у світ штучного щастя. Цей показ буде перевіркою наших нервів і інтелектуальних м’язів. Неможливо сьогодні замикатися в мушлі, показуючи, як усе добре в данському королівстві, коли на вулицях тиняються сотні тисяч безпритульних, які нікому не потрібні. Зрештою, за образом покинутих «бродяг» ховається символ нашого народу, не потрібного нинішній українській владі.

Модерує Дмитро Дроздовський (НаУКМА).

«Діагноз». Анотація фільму

Це маленька історія трьох представників брутального світу вуличної молоді. Головні герої – «бродяги»-наркомани неблагополучних районів української столиці, що створили дивний трикутник. Одного разу їхнє повсякденне життя, що складається з міліційних облав, пошуків наркотиків і звичного насильства, змінюють нові обставини. Коли наркокур’єр Петро зі своєю вагітною подругою потрапив під міліційну облаву, він і не підозрював, що неприємності із законом — не найсерйозніша проблема в його житті…

Хронометраж фільму: 15 хв.

Автор сценарію і режисер: Мирослав Слабошпицький.

Фільм створений за сприяння Ліги українських меценатів та фармацевтичної фірми «Дарниця».

Відомості про режисера

Мирослав Слабошпицький народився в Києві в 1974 році. Закінчив КДІТМ ім. Карпенка-Карого за фахом режисер кіно і телебачення. З початку 1990-х рр. працював у кіно на студії ім. О. Довженка, пізніше на кіностудії «Ленфільм». У 2000 році був віце-президентом Асоціації молодих кінематографістів України. Писав сценарії для кіно і ТБ. Один із них — «Чорнобильський робінзон» — у 2000 році став лауреатом Всеукраїнського конкурсу сценаріїв «Коронація слова». Його дебютний короткометражний фільм «Жах» (The Incident), прем’єра якого відбулася на кінофестивалі «Молодість» у 2006 році, брав участь у конкурсній програмі 27-ми фестивалів у 17 країнах світу (Бельгія, Іспанія, Італія, Велика Британія, Парагвай, Греція, Чехія, Угорщина, Румунія, Сербія, Росія та ін.). Здобув почесний приз на кінофестивалі в Альгарве (Португалія). «Діагноз» — другий короткометражний фільм режисера, брав участь у конкурсній програмі Берлінале в 2009 році.

Прес-центр НаУКМА