БІЗНЕС ТА ВЛАДА ПОРУЧ: МІФ ЧИ РЕАЛЬНІСТЬ?

У минулому, 2008 році  тема  «Влада та бізнес  - партнери» була досить поширена на українських телеканалах та інших ЗМІ, вона обговорювалась на всіх рівнях, під час всіляких прес-конференцій та зустрічей . Можновладці від різних партій намагались підкреслити своє позитивне ставлення до представників малого та середнього бізнесу, те що вони не байдужі до проблем цієї верстви населення, а всіляко допомагають і сприяють їх розвитку.

Чи насправді вони вболівають за  людей, або просто набирають  бали перед передвиборчою гонкою?Давайте розберемось у цьому питанні разом на сторінках нашої газети.

В країні склалася така політична й економічна ситуація на сьогодні, що навіть Президент не має можливості захистити статті Конституції, які спрямовані на розвиток малого та середнього бізнесу. Внаслідок цього, Уряд на чолі із Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко вважає себе недоторканим, вони  порушують любі закони, майже всі статті Конституції можуть змінювати собі на користь, оправдовуючи себе пануючою у світі економічною кризою. Але ж криза в Україні, це всім добре вже зрозуміло, штучно перебільшена. Коли у травні 2008 року відбулася ревальвація гривні, це був перший признак майбутньої світової кризи. Які  ж заходи прийняла влада країни для покращання ситуації? ЖОДНИХ! Навпаки, можновладці на величезній різниці курсів валюти заробили собі мільйони. Про людей ніхто не замислився ані на хвилину.

Юлія Володимирівна Тимошенко підкреслює на всіх своїх виступах, що вона, згідно Конституції, не має можливості ніяк впливати на діяльність Нацбанку, тим самим знімає з себе всяку відповідальність.  Я ж впевнений, що якби Уряд підняв економіку країни, то й гривня б стабілізувалась, і падіння нацвалюти припинилося. Треба негайно піднімати на ноги вітчизняну промисловість, збільшувати ріст ВВП, щоб кожен  з нас відчув на себе покращення у країні. Тільки тоді можна стверджувати, що  в Україні влада і бізнес –партнери.

Що зробив за останній час Кабмін для того, щоб стабілізувати ситуацію? З одного боку Прем'єр- міністр зазначає, що Конституція – це є основний Закон держави, який однаковий для всіх. З другого, Закон наш дуже гнучкий і його легко змінити, коли це потрібно впливовим особам! 

Яскравим прикладом грубого порушення Основного Закону країни може бути, зловісні зміни до Постанови Кабміну №915, в яких йдеться про монополізацію ринку вторинної сировини. Тим самим порушена стаття №42 Конституції, в якій говориться: «держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.».  Сьогодні вже є проект нової Постанови, згідно якої тара обкладається тричі податком, і всі отримані кошти перераховуються на рахунок держказначейства. Уявіть собі, тричі! Перший раз – на виготовлення тари, другий -  при ввозі у країну імпортерами, третій – податок, який має сплачувати наповнювач тари. Внаслідок цього треба очікувати на черговий зріст цін на товари.

Таких негативних, жахливих прикладів ставлення влади до малого і середнього бізнесу безліч! Це і закриття київських хлібозаводів, лікарень, дитячих закладів для того, щоб отримати ласий шматок землі. На Закарпатті зносять сільські ринки, і кого турбує доля селян, в яких забирають, можливість заробити хоч якісь гроші. Хабарництво буяє повним цвітом – за кожний крок треба сплачувати неабиякі гроші. Влада робить все, що заманеться, адже Закону, однакового   для всіх,  в Україні, на жаль, не має.

Підсумовуючи все вищесказане, можна зробити лише один висновок: прекрасні слова що партнерства влади і бізнесу на справді залишаються лише словами. Бізнес і влада – є антиподи, які виборюються один проти одного. Якщо ситуація не зміниться, якщо у державі не дадуть зелене світло малому та середньому бізнесу, наслідки можуть бути самі сумні .Терпіння українського народу все-таки не безмежне!.