Сьогодні о 13:00 в Меморіалі пам’яті жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відкрито історико-документальну виставку «Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920-1950-х років». Захід приурочено до 70-тих роковин примусового включення Західної України до складу СРСР.

У відкритті взяли участь директор Меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, члени Наглядової ради Меморіалу «Тюрма на Лонцького» Юрій Шухевич та Ірина Калинець, начальник Управління СБУ у Львівській обл. Юрій Артюхов, народний депутат Ярослав Кендзьор, колишні політв’язні та представники ЗМІ.

Виставка підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» у рамках програми «Уроки історії», спільно з Галузевим Державним Архівом Служби безпеки України та Київською міською організацією Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса. На 24-х плакатах виставки «Зламані долі» представлено систему репресій, які чинилися комуністичним режимом у 20-50-х роках ХХ століття проти українського народу.

Підчас відкриття виставки Руслан Забілий зазначив: «Період між 17 вересням 1939 року та 30 червням 1941 року, це – найбільш кривава сторінка в історії тюрми «на Лонцького». В останні дні цього періоду тут за один тиждень була вбита 1681 людина. Цей факт та чисельні справи в’язнів тюрми «на Лонцького» часів так званих «перших совітів» свідчать про окупаційний характер радянської влади на території Західної України.»

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ:

1. 17 ВЕРЕСНЯ 1939 РОКУ

17 вересня 1939 року Червона Армія, згідно з таємним протоколом пакту Молотова-Рібентропа, перейшла радянсько-польський кордон, щоб завдати остаточного удару Польщі. Упродовж десяти днів Червона Армія окупувала західноукраїнські та західнобілоруські землі, зустрівши серйозний опір польських частин тільки в районі Холма, Чорткова та Шацька. У боях взяли участь і загони українських націоналістів, які в околицях Миколаєва, Стрия і Щирця билися проти польських підрозділів, а у Ходорові та Львові – проти радянських частин. Радянською пропагандою це подавалося як «звільнення братніх українців та білорусів з-під польського ярма», а ці події ввійшли до радянського офіційного обігу як «Золотий вересень» або «Визвольний похід Червоної Армії». В колективній історичній пам’яті мешканців Галичини прихід радянської влади в 1939 році закарбувався як «перші совіти», оскільки в 1941 році Західна Україна була окупована нацистами і в 1944 році Червона Армія вдруге ввійшла в Галичину.

2. ІСТОРИКО-ДОКУМЕНТАЛЬНА ВИСТАВКА «ЗЛАМАНІ ДОЛІ: КОМУНІСТИЧНИЙ ТЕРОР В УКРАЇНІ 1920-1950-Х РОКІВ»

Виставка підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» у рамках програми «Уроки історії», спільно з Галузевим архівом Служби безпеки України та Київською міською організацією Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. В.Стуса. Її завданням є інформування світової та української спільноти про систему репресій, які чинилися комуністичним режимом у 20-50-х роках ХХ століття проти українського народу.

Виставка складається з 24-х плакатів. Перша частина експозиції знайомить глядача з ситуацією, в якій опинилася Україна на момент розпаду Російської імперії та в наступні роки боротьби українців за власну державність. Друга частина присвячена висвітленню механізму здійснення репресій проти усіх верств українського суспільства: селянства, інтелігенції, військових, політичної еліти, духовенства тощо. Кілька плакатів висвітлюють сторінки історії Західної України 1940-х років, після її приєднання до Радянської України, зокрема – форсовані репресії НКВД проти національно-визвольного руху (ОУН, УПА), проти мирного населення, а також депортацію населення у віддалені райони СРСР задля нищення національної ідентичності та дисперсизації українського етносу. У виставці розкрито перебіг повоєнних репресій, спрямованих проти остарбайтерів та колишніх військовополонених, показано місця, де репресовані відбували покарання. Також подана інформація про найбільші повстання політв’язнів у таборах. Заключна частина виставки містить інформацію про найбільші місця масових поховань репресованих, а також наслідки терору і вшанування в Незалежній Україні пам’яті невинно убитих.

3. МЕМОРІАЛ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ «ТЮРМА НА ЛОНЦЬКОГО»

www.lonckoho.lviv.ua

Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід з вул. Брюллова)

тел./факс: +38-032-299-45-15, lonckoho@gmail.com

Меморіал «Тюрма на Лонцького» розташований у Львові в приміщенні тюрми, де знаходились каральні органи трьох окупаційних влад: польської, радянської та німецької. Це перший в Україні музей-в’язниця.

28 червня 2009 р. Центр досліджень визвольного руху та Служба безпеки України відкрили перший етап експозиції Меморіалу. Початкову експозицію Меморіалу «Тюрма на Лонцького» розташовано на першому поверсі будинку, де максимально збережено автентичний вигляд колишньої тюрми, яка не зазнала жодних змін відтоді, коли тут перебували політичні в’язні. Вхід в Меморіал – з вулиці Брюллова (колишня Лонцького), через який потрапляли арештовані. Експозиція підготована співробітниками Центру досліджень визвольного руху за сприяння Служби безпеки України. Кошти для відкриття Меморіалу зібрані з пожертв львівської громади.

Меморіал можна відвідати щочетверга з 14-00 до 18-00, а для груп більше 10 осіб екскурсії проводяться за попереднім записом в будь-який робочий день тижня. Вхід та екскурсія безкоштовні.

ЦДВР також проводить збір спогадів колишніх в’язнів тюрми «на Лонцького» та займається пошуком експонатів для розширення експозиції Меморіалу.

2 вересня 2009 р. була підписана угода про співпрацю у творенні Меморіалу «Тюрма на Лонцького» між Службою безпеки України, Львівською обласною радою, Українським Інститутом Національної Пам’яті та Центром досліджень визвольного руху. Для координації виконання угоди створено Наглядову раду, до складу якої, зокрема, ввійшли представники громадськості Ірина Калинець, Віра Лясковська, Іван Гель, Юрій Шухевич та Ярослав Дашкевич.

11 вересня за пропозицією громадськості та членів Наглядової ради Директором Меморіалу «Тюрма на Лонцького» призначено Руслана Забілого, Директора Центру досліджень визвольного руху.

4. ЗАБІЛИЙ РУСЛАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

Народився 1 лютого 1975 у с. Вишків Долинського району Івано-Франківської області. Одружений. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Магістр історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича Національної академії наук України. Співавтор науково-популярного видання «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених» (Львів, 2007). Упорядник та науковий редактор документального збірника праць підполковника УПА Степана Фрасуляка «Ремесло повстанця» (Львів, 2007). Автор низки статей з історії підрозділів УПА і тактики повстанської армії. До призначення Директором Меморіалу «Тюрма на Лонцького» займав посаду Директора Центру досліджень визвольного руху.